Доки всі спостерігали за подіями в сусідній країні, намагаючись дати їм оцінку, в Україні відбулася дуже важлива зовсім іншого плану подія.
Ні, вона не політична, хоча сьогодні всі схожі речі є дотичними до політики. І ні, вона не має стосунку до економіки, хоча може дуже сильно вплинути на економіку країни.
Отже, тиждень тому у селі Ротмистрівка на Черкащині відбувся "Саміт любителів авіації" – ЯСЛА 2020. Це новітня в усіх сенсах авіаційна подія на теренах сучасного технічно-технологічно-культурного простору. Цей "Саміт" проходить вдруге, але його вже охрестили "Український Ошкош" – за схожістю з найвідомішим, наймасштабнішим та найпрестижнішим у світі фестивалем експериментальної авіації AirVenture Oshkosh, який щорічно проходить у США. До речі, цей американський фестиваль був заснований Полом Побережним, сином українського емігранта.
Хочу закцентувати увагу на кількох моментах, про які було сказано на початку.
Перший – НЕполітична складова заходу.
Зазвичай, коли в країні організовуються подібного роду заходи, до них, як правило, "примазуються" якісь політичні діячі, кандидати, посадовці, тощо. Зрозуміло для чого – отримати політичні дивіденди, "засвітитися серед простих людей", десь загітувати, десь почати політичну полеміку, абсолютно недоцільну на таких заходах. Проте "Саміт" у Ротмистрівці обійшовся без подібних "гостей". Хіба що був присутній голова місцевої ОТГ.
Але, як я вже згадував, такі події в принципі як і будь-які масові фестивалі, до яких залучаються талановиті винахідники та просто люди, котрі вболівають за майбутнє країни, не можуть бути цілковито поза політикою. А дотичність тут в тому, що державі потрібно якомога швидше звернути увагу на те, в країні є ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСТЬ людей, патріотів, котрі прагнуть розвивати авіацію, навчати молодь, прищеплювати прийдешнім поколінням знання та традиції української авіації (а вони є і їх чимало). На фоні прагнень президента України створити національного перевізника, відродити авіабудування – це буде просто неймовірний симбіоз фахової фанатичності та державотворення.
Другий момент – НЕкомерційність. Звісно, не без якогось заробітку, наприклад, на продажі сувенірів чи напоїв з пиріжками. Проте "Саміт" – то не Сорочинський ярмарок, де заробляють виключно всі учасники. Але чому я згадував на початку про економічні перспективи? Це випливає з попередньої тези про потребу розвитку авіації в Україні. Але, якщо вже цей фестиваль назвали українським Ошкошом, то і рівнятися на міжнародний рівень та масштабність, а зрештою, – туристичну привабливість – теж потрібно.
І тут, друзі, виникає ще один момент. Якщо поєднати туристичну привабливість та масштабність, варто б згадати і про користь для розвитку місцевої інфраструктури.
Тільки відверто: хто з вас чув чи знав про аеродром у Ротмистрівці на Черкащині? Ну, можливо, хтось пам’ятає якісь моменти з історії Другої світової, бої, плацдарм і військове летовище. Так. Воно зберіглося ще з тих часів. І вже після війни тут здійснювали навчання курсанти на літаках Ан-24, Ан-26 пізніше почали базуватися і вчитися на реактивних ЯК-40, прилітали індійці на навчання на несамовито потужних Ан-32. Тоді щодня аеродром здійснював до 25 злетів і посадок, а були такі дні що ця цифра доходила до 50 .
Повертаючись до фестивалю ЯСЛА 2020. Сама назва фестивалю, зі слів його організаторів, розшифровується як "Я люблю Саміт Любителів Авіації".
Це – єдиний в Україні фестиваль аматорської авіації. Там представлять півсотні саморобних повітряних літальних апаратів зі всієї України. Торік на фестивалі представили 40 літальних апаратів, з них 25 сконструювали аматори.
Ви лишень вдумайтесь в це! Підкреслю – в Україні є мінімум 25 людей, здатних не просто зробити креслення літака, а повноцінно сконструювати та зібрати ДІЮЧУ модель, яка ФУНКЦІОНУЄ! Що це означає? А це означає те, що український авіапром має мінімум 25 конструкторів, котрі здатні привнести нові ідеї в сферу авіації та авіабудівництва.
Підсумовую, зазначу: Україна приречена відродити авіабудівництво та стати передовою авіаційною державою. В країні є майже всі невід’ємні складові. Сьогодні авіація стала невід’ємною частиною внутрішньої безпеки та порятунку завдяки авіапідрозділам МВС, а українське ДП "Антонов" отримало замовлення на виготовлення літаків. Тепер треба лише не згаяти часу та залучити ентузіастів, паралельно відроджуючи авіаційну міць України.