Бюджетно-податкова дискусія з агросектору – це боротьба двох можливих економічних сценаріїв. Представники галузі пропонують розвиток, а чинний Кабмін – стагнацію і крах. Оновлений Податковий кодекс міг би стати стартовим майданчиком для швидких, ефективних реформ. Таким собі "фінансовим Байконуром", що дає старт економічному зростанню країни. Натомість Уряд породив фіскальне чудовисько із більшовицькими замашками. Документ заснований на бажанні все відняти і поділити. По суті Кабмін поставив країну на вузькоколійку, що веде економіку до краху. І саме тому вітчизняні аграрії змушені оголосити громадську ініціативу " Сільгоспвиробники України – за скасування змін до Податкового кодексу".
У ЄС щороку дотують фермерів на 50 млрд євро. В Україні через спецрежим ПДВ аграрії досі заощаджували лише 1 млрд євро
В урядовому податковому проекті не передбачено жодної точки економічного зростання. Аграріям пропонують повернутися у часи воєнного комунізму, із продрозкладкою та централізацією. Уряд обрав найболючіший для галузі варіант: відібрати останнє у тих, хто здатний щось виробляти і поділити між усіма. Там проігнорували всі пропозиції галузі, спрямовані на пошук осмисленої альтернативи.
Скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ – головна загроза галузі. Даний режим існує із 90-х років минулого століття і давно виправдав свою доцільність. Завдяки йому в Україні створено єдину справді європейську галузь – агросектор. В усіх інших напрямках економіки за 25 років не створено нічого нового, чим би країна пишалася, чи що давало б їй економічні перспективи.
Сьогодні уряд намагається підкупити село поступками у вигляді частково збереженого спецрежиму ПДВ для сільського господарства. Але – то черстві крихти зі столу. Адже, приміром, рослинникам пропонують залишати на спецрахунку для власного використання лише 15% ПДВ, замість 100%, для свинарства и птахівництва – 50%, тваринництва (ВРХ) – 80%. Усе інше буде перераховуватися до бюджету.
Найдошкульнішого удару відчують тваринники, зокрема молочний напрямок та вирощення ВРХ. Адже у скотарстві чимало підприємств і так працюють на межі збитковості. Надана їм пільга не вирішить проблем галузі. І це загрожує її існуванню.
Уряд виявився вразливим до аргументів МВФ. Там не змогли гідно та дієво представити позицію галузі і загалом – країни. У результаті, прийняті рішення в умовах відсутності інших компенсаційних державних програм виштовхують українських аграріїв зі світових ринків, де вони за останні роки здобули вагомі позиції.
В усьому світі агросектор – дотаційний. Євросоюз щороку спрямовує на його підтримку 50 млрд євро. Аби Україні зрівнятися із цими показниками, нам треба надавати своїм аграріям дотації у 10 млрд євро . Натомість у нас вони і раніше були удесятеро нижчі, ще до скасування податкових пільг. А нині галузь кинуто напризволяще у час, як світ збільшує програми підтримки.
У кризовій Греції аграрій отримує щороку 709 євро/га. В Україні – досі було 30 євро. Уряд забрав і це
Практика підтримки окремих галузей за рахунок пільгового оподаткування відповідає умовам європейського ринку. Непряма державна підтримка сільського господарства узгоджується із Директивою Ради ЄС та вимогами СОТ. Скажімо, у кризовій Греції аграрії отримують 709 євро/га, у Нідерландах – 529 євро/га, у Бельгії – 504 євро/га, в Італії – 456 євро/га. Значно вищі, аніж в Україні обсяги підтримки аграріїв у США, РФ та Білорусі. Натомість в Україні цей показник досі був 20-30 євро/га. А тепер немає навіть цього.
В Уряді часто приписують собі лаври щодо здобуття лідерських позицій України на світових ринках продовольства. Але при цьому не замислюються, чи залишаться аграрії конкурентними у світі, після прийняття драконівських податкових змін. Скасування спецрежиму обнуляє конкурентні переваги вітчизняного агросектору. Аграрії втратять близько 30 млрд гривень обігових коштів . Вони будуть змушені витрачатися на додаткові кредити, що підвищить собівартості продукції і критично знизить доходи. Це стане нокаутом для галузі і загалом для вітчизняної економіки.
До речі, Уряд та депутати рішенням про скасування спецрежиму порушили засадничі принципи своєї діяльності – Коаліційну Угоду, План заходів з виконання Програми діяльності КМУ та Стратегію сталого розвитку "Україна—2020", які передбачають збереження чинної системи оподаткування аграріїв до 1 січня 2018 року.
Я допускаю, що можна вести дискусію щодо скасування спецрежиму. Але виключно за умови впровадження інших програм підтримки галузі. Просто скасування спецрежиму загрожує стратегічному розвитку агросектору. Адже галузь є лідером національної економіки. Кожен третій долар валютної експортної виручки зароблений аграріями.
Скасування спецрежиму відбувається на тлі серйозних фінансових обмежень галузі. Цього року на 25% збільшено орендну плату за землю через підвищення її нормативної оцінки. У 2014-му цей показник складав 13,5 млрд грн, а поточного – сягне 16 млрд. Збільшено у 21 раз фіксований с/г податок. А це – понад 2 млрд гривень, забраних цього року в аграріїв. За даними Державної служби статистики, індекс витрат на аграрне виробництво із січня до травня 2015 року зріс на 60,6% до аналогічного періоду торік. Зросла вартість усіх головних компонентів виробництва.
Реакція Порошенка засвідчить, на чиєму він боці – України чи урядових пайщиків з МВФ
Скасування спецрежиму ПДВ стане серйозною проблемою, насамперед для малих і середніх господарств, які обробляють до 3 тис га. Це загроза продовольчій безпеці держави, адже саме фермери та інші малі виробники забезпечують країні близько 45% валової аграрної продукції. В Україні приватний сектор і дрібні фермерські господарства виробляють більше 80% овочів й фруктів, 75% молока, 44,7% винограду, 40% м’яса та и яєць.
Скасування спецрежиму і загалом запровадження нових податкових правил зменшує інвестиційну привабливість АПК на третину та спричиняє скорочення 10% працівників сфери. А це, між іншим, 100 тисяч чоловік. Фонд зарплати в галузі знизиться на 1,5 млрд гривень, що відповідно зменшить і податкові надходження.
Інша новація Уряду – позбавлення аграріїв єдиного фіксованого податку з переведенням їх на загальний режим оподаткування не виправдана ані економічно, ані політично. Адже бюджет у випадку введення в дію цього рішення наступного року отримає за цією статтею доходів значно менше, цьогорічних 9 млрд гривень. Сьогодні цей податок платять із кожного гектару, незалежно від прибутковості підприємства. В іншому випадку виробники не платитимуть його певний час з огляду на сезонну прибутковість агросектору.
Аграрії увімкнули таймер відліку життя Кабміну
Якщо податкові зміни приймуть, в 2016 році галузь впаде щонайменше на 10-12%. Очікується колосальний спад у тваринництві – до 15%, у рослинництві – 5-7%. Таким чином, уряд знищить єдину перспективну галузь, що дає економіці кожен третій долар експортної виручки. Саме АПК два роки тримає економіку: підтримує торговий баланс, курсову стабільність, забезпечує зайнятість. Це єдина галузь, яка принесла країні мільярди доларів інвестицій. І це – десятки інших інвестиційних проектів, які можуть бути згорнуті, у разі ухвалення збиткового для галузі бюджету.
Підкреслюю, в питаннях оподаткування аграрії виступають не з позицій корпоративної солідарності, а з огляду розумної державної політики. Уряд нічого нам не лишає, окрім як боротися за своє право жити і працювати на рідній землі. Ми не можемо сприйняти рішень Уряду, що ведуть національну економіку до краху. Тому змусимо його поставитися серйозно до вимог галузі. Тож приєднуємося до громадської ініціативи: "Сільгоспвиробники України – за скасування змін до Податкового кодексу". З 28 грудня розпочато всеукраїнську попереджувальну акцію протесту з перекриття доріг, що ведуть до Києва. У цей день сотні аграрних підприємств з усієї України взяли столицю у символічне кільце. Воно буде стискатися і надалі, якщо Уряд не чутиме голосу громади. І ймовірно невдовзі аграрії спілкуватимуться із Яценюком у приміщенні урядової будівлі…
Уряд мусить скасувати несправедливі та економічно шкідливі рішення. Президент не має підписувати прийняті парламентом податкові зміни. Своєю реакцією на наші вимоги Петро Порошенко покаже, на чиєму він боці – України чи недолугих переговірників з Уряду, що не змогли домовитися з МВФ. Таймер відліку життя Кабміну Яценюка увімкнуто . Рахунок пішов на години.