/ Фото: AFP
Коли науково-технічний прогрес робить черговий крок уперед, коли людство досягає нових вершин у розробці високотехнологічних речей, коли наукова думка сягає…
Не хочеться продовжувати увесь цей ряд патетики. Адже ми живемо не у 19 столітті, і виголошувати якісь промови щодо здобутків у галузі високих технологій – то вже навіть не нудно, а безглуздо. А коли мова заходить про авіацію – то тим більше.
Здавалося б, що нового може вигадати людина, опанувавши, себто вивчивши та навчившись підкорювати закони аеродинаміки? Літаки, створені півтора століття тому, відрізняються від сучасних хіба що способом виготовлення, матеріалами, та всіляким комп’ютерним високотехнологічним програмним забезпеченням. А принципово – це все ті ж машини, що є важчими за повітря, але здатні літати. Адже закони аеродинаміки діють не залежно від того, з чого зроблено фюзеляж літака: з ясеня чи новітнього вуглецево-дюралієвого композиту.
Даруйте за такий ліричний відступ із невеликим присмаком роздратування. Але мене дуже сильно здивували той пафос та незрозуміла радість, особливо в українських ЗМІ (при всій моїй повазі до шановних журналістів), коли я побачив цілий ряд публікацій про те, що у США запустили "найбільший у світі транспортний літак Stratolaunch Model 351".
Stratolaunch Model 351. Фото: Stratolaunch Systems Corp
Поясню чому. По-перше, запуск цього літака – не така вже й визначна подія, оскільки цільову придатність того гіганта ще треба довести на практиці. Бо політ у кілька миль над пустелею Мохаве – ще не означає, що ця "штукенція" взагалі здатна на щось більш серйозне.
По-друге, вживаючи термін "найбільший", напевно варто було б розібратися у величинах. Адже горизонтальна довжина, чи то пак, розмах крила, – не є константою та не визначає величину літака. Наприклад безмоторний одномісний спортивний планер має розмах крила більший, аніж сучасний винищувач, а тим більше такий, що має функцію зміни геометрії крила. Але планер – не більший за винищувач.
І по-третє, але найголовніше. А коли ви читаєте про "найбільший новий літак", що ледве встиг злетіти, – вам, друзі, не спадає на думку, що найбільшим офіційно визнаним, таким, що повноцінно функціонує, літаком у світі є український Ан-225 "Мрія"!
І ось саме цей факт – на рівні підсвідомої недовіри та разом із тим на рівні усвідомленого патріотизму, мені не дає спокою.
Поясню свою позицію.
Читаючи про "американське авіадиво", я майже не зустрів у публікаціях згадки чи порівняння цього Stratolaunch Model 351 із Ан-225 "Мрія". Проте дякую тим журналістам та новинарям, котрі не полінувалися, та зазирнули куди треба.
Так от про "найбільший літак" та параметри, за якими вимірювалась ця "найбільшість".
Ан-225 "Мрія". Фото: AFP
Як я вже казав вище, банальні порівняння нічого не дадуть. Наприклад розмах крила у Stratolaunch Model 351 більша, ніж у "Мрії" на 28,5 метра. Але фюзеляж менший на 11 метрів. А здатність нести вантаж та об’єми вантажу залежать саме від цього.
Тепер щодо вантажу. Американське "диво" Stratolaunch Model у плані вантажопід’ємності абсолютне не відрізняється від "Мрії". Обидва літаки можуть підняти вантаж у 250 тон.
АЛЕ!!! Американський літак здатен здебільшого "чіпляти" великий вантаж зовні та підіймати його. Адже фюзеляж його не призначений для завантаження всередину.
Кількість та потужність двигунів у американського та українського гігантів майже тотожна. Висота польоту – теж. А от дальність польоту американського літака, скажімо, із вантажем у 200 тон яка? Невідомо. А "Мрія" може подолати з таким вантажем 4,5 тисячі кілометрів на одній "заправці".
А яка має бути мінімальна злітна смуга для Stratolaunch Model 351? Теж не відомо. А для Ан-225 це всього три кілометри щільного покриття. А ще є такі нюанси, як опір боковому вітру при зльоті, горизонтальне навантаження та інше.
Зрештою, цей американський гігант і був створений лише для того, аби виводити ракети на орбіту, підіймаючи їх первинно на висоту в 10 кілометрів. А український Ан-225 – це вантажний авіагігант багатоцільового призначення.
Не хочу, друзі, щоб у вас склалося враження, ніби я насміхаюсь над американським літаком. Зовсім ні. Як я вже казав вище, все велике визначається у порівнянні. І Я поважаю розробку американських авіаконструкторів. Просто я хочу, щоб ані ми, ані хто інший не забували, що "Мрія" – три десятки років є визнаним офіційно найбільшим транспортним літаком у світі. І якщо хтось каже, що американський Stratolaunch Model 351 став більшим – це не так. Адже Ан-225 – має велику кількість світових рекордів у перевезення вантажів під час надскладних умов та доставку великогабаритних вантажів у місця з надскладними злітно-посадочними умовами. А ще є рекорд по тривалості та дистанції перельоту із надважким вантажем. І таких прикладів багато.
Я не вважаю себе абсолютним фахівцем в авіабудуванні. Але є факти, якими не можна нехтувати. Тому ще раз: Stratolaunch Model 351 – безперечно досягнення. Але до того, як цей літак стане справді легендарним, яким є Ан-225 "Мрія" вже протягом 30 років, має пройти час, випробування і таке інше.
І на моє глибоке переконання – будь-яке нове досягнення в авіабудуванні – це безперечно велична та знакова подія. Тому вкотре наголошую: коли ми говоримо про світову авіацію, не слід забувати, що Україна – це держава із потужним авіабудівельною промисловістю, яка сьогодні отримала новий поштовх для розвитку. І не варто нехтувати цим, коли ми згадуємо про авіацію в цілому.