Фото: Picture Lights
Вкотре дивуюся, як наші деякі співгромадяни можуть зробити "зраду" навіть зі стовідсоткової перемоги. Саме через таких "всепропальщиків" наша країна бореться і з зовнішніми, і з внутрішніми ворогами. Просидіти війну в льоху, об'їдаючись салом та перечекавши, доки твої земляки віддадуть життя, звільняючи рідну землю від ворога, а потім вилізти та кричати про зраду – найулюбленіше заняття багатьох громадян, котрі, ймовірно, отримують та передають це генетично.
Але я відволікся.
Мову поведу про чергове досягнення українського авіапрому – легендарний Ан-178, що вже виготовляється без комплетуючих із "забардюр’я". Здавалося би, де тут можна знайти "зраду"? Виявляється – можна. І ось ті, хто ще нещодавно ганьбив "Антонов" за літаки з російськими комплектуючими, тепер ганьбить за те, що Ан-178 на третину складається із американських комплектуючих. Мовляв, обіцяли стовідсотково український літак, а він радше американський.
Тут, друзі, в мене навіть не подив, а повне нерозуміння: звідки взагалі беруться такі люди, котрі навіть не намагаються думати? Невже в когось сьогодні, у вік технологій та тотальної брендованості (у сенсі нішових технологій) виникає сумнів щодо того, як праюють ці технології? Потрібно бути зомбі-совком, щоб досі розповідать про те, що якщо літак український, то й всі комплектуючі мають бути виключно українського виробництва. При тому розповідать це, розмахуючи "корейським" смартфоном, зібраним у Румунії із деталей, виготовлених у Китаї. Нагадує запліснявілу совковість у всьому. Совковість та ностальгію за тоталітарним минулим, коли простим людям годі було й мріяти про побутову "розкіш", а за старі джинси могли "впаять" кримінальну статтю, натомість партійні бонзи насолоджувались "буржуйськими ласощами". І ці люди досі бояться Америки, бо в них у голові макулатура зі старих сатиричних журналів з "Дядьком Семом" та страшним НАТОвцем на обгортці.
Перепрошую за деяку емоційність, проте мені справді дуже прикро, що замість того, щоб радіти, що бренд української авіації, відомий у всьому світі, інтегрується у світовий же авіапром, що українські літаки використовують комплектуючі надійних американських розробників, а це означає, що просунути такий товар на світовому ринку буде легше, що українські літаки вже не вважаються "пережитком минулого", а прийняті, як рівноправний модерн... Замість всього цього деякі наші співгромадяни кричать про те, що український авіапром продався, що стратегічну галузь окуповано і таке інше.
На завершення хочу сказати ще кілька слів на захист української авіації. Точніше, поставити риторичне питання тим, хто кричить про зраду. А скажіть но: скільки українських заводів здатні виготовити комплектуючі такої якості, в такій кількості та з такою ж швидкістю та надійністю, як це робить американська промисловість, і на скільки ви ще пропонуєте відтягти відродження української авіації через свої абсурдні ідеї про виготовлення цих комплектуючих виключно в Україні?
Ось коли відповіді на ці та подібні питання доведуть "всепропальщиків" до нервового зриву від розуміння власної абсурдності – тоді наша країна зможе з полегшенням видихнути. Адже принаймні нам не заважатимуть внутрішні перепони.