/ Фото: Pixabay
Серед книжкових новинок березня – про психологію дурнів і мистецтво відпочинку, культ прадавніх богів і культуру коміксів. Що їх об’єднує, спитаєтеся? Насамперед те, буде відповідь, що науково-популярна література все частіше заміняє у нас художню, а вміння цікаво розповісти чи то про Бетмена, а чи про маркетинг іноді робить з буденного матеріалу справді захопливу історію.
Чому люди тупі? Психологія дурості. Під ред. Жана-Франсуа Марміона. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020
У цьому світовому бестселері, а також цілком провокаційному зухвалому та відвертому дослідженні про те, чому дурість досі існує в нашому житті, нам роз’яснюють феномен людської тупості. Психіатри, вчені, філософи, соціологи та письменники з усього світу, чиї думки зібрані та опрацьовані французьким науковим журналістом, дають відповідь на питання про те, чому "популяція" дурнів збільшується, перетворюючи дурість із вади на еталон. Звісно, усі ми час від часу буваємо дурнями, які мимохіть верзуть дурниці без важких наслідків. Та поза щоденним фоновим шумом глупства доводиться мати справу з натовпом фахових, коронованих дурнів, дурнів із великої літери.
"Найгірше в дурнях те, – нагадують нам, - що вони часом бувають розумні, принаймні освічені: вони ладні спалювати книжки і їхніх авторів заразом в ім’я іншої книжки, іншої ідеології чи того, чого їх навчили великі вчителі (дурні чи ні), – ключ до знань у їхніх руках перетворюється на ключ від клітки". Тож як інтернет і соціальні мережі роблять нас дурними; чому дуже розумні люди часом вірять у дурниці; як боротися з колективною тупістю; пропаганда відсталості та методи протистояння обскурантизму – про це та багато іншого зі світу "дурнів" можна дізнатися з цієї незвичайної книжки.
Клаудія Гаммонд. Мистецтво відпочинку. Як перевести подих у сучасному світі. – К.: Yakaboo Publishing, 2020
У цій книжці авторка акумулювала всі свої знання про недооцінене і мало досліджене, але життєво необхідне мистецтво відпочинку, і щедро ділиться його неочікуваними секретами. Детально розглядаючи й пояснюючи психологію та нейромеханіку десяти найпопулярніших способів релаксуючого дозвілля Клаудія пояснює, що, як і чому найбільш заспокійливо діє на різних людей. У книжці можна знайти чіткі та дотепні дороговкази до збалансованішого життя, де мрія справді відпочити й нарешті розслабитися стане дійсністю.
Т. Амман. Песнь Нижних земель. – К.: Саммит-книга, 2020
Феномен цієї прози в тому, що вона медитативна (попри драматичний сюжет з багатьма захопливо-авантюрними складовими) і водночас захоплююча (завдяки нетривіальним героям та їх яскравим характерам). З одного боку, чи може бути інакше, коли перед нами небанальне фентезі про давніх богів, їх пожирачів та недалекий занепад як багатовікової імперії, так і всього цього розкішного дискурсу Нижніх земель?
"Как ты, Багор, обладатель столь недюжинного ума, вместе с тем столь недалек и слеп в следовании вашим законам? – запитує один з героїв роману. – Багор изобразил удивление, расцепив ручища.- Закон един для всех. Урсель, не выдержав, взорвался. Старец ревел, размахивая руками: – Твой закон – пшик! Слова, принятые на очередном собрании чинушей, накарябанные безликим судьей! Оглянись, Багор, ты в глуши! Вокруг никого, кто мог бы диктовать тебе твои законы! Ваш единственный проводник сейчас испускает дух, дорог вы не знаете. Убей меня хоть сейчас – что противопоставит тебе ожиревший старик?! Убей и оставайся в этой проклятой глуши навсегда".
З іншого боку, суто шекспірівські страсті, що вирують в столиці імперії, де одного з п’яти правителів мучить страшна недуга, довкола плетуться інтриги і назріває заколот змушує сприймати цей епос за цікаве психологічне чтиво, не згірш того ж "Володаря кілець" чи "Хроніки Нарнії".
Володимир Кузнєцов. Закоłот. Невимовні культи. – К.: Видавництво Жупанського, 2020
Цей роман, створений на перетині наукової фантастики, космічної опери та горору в стилі Лавкрафта – справжня книга-головоломка, яку кожен читач може складати як йому заманеться. За сюжетом, Нова Імперія майбутнього – об’єднане людство Землі, Місяця та Марсу – веде жорстоку боротьбу за власне існування. Її супротивники – потойбічні істоти з інших шарів Мультиверсу, її провідник – звільнений бог Ґаґантоа, що з прадавніх часів перебував у полоні на Землі. Бунтівним богом людству даровані технології міжпланетного сполучення, квантового обчислення та розподіленого інтелекту. Проте його вороги – то цивілізації істот з іншого простору-часу та Потойбічні боги. А також ті з людей, хто вважає обраний шлях хибним та руйнівним. Тож на материнському кораблі "Сінано" – найстарішому та найпотужнішому представнику Об’єднаного Флоту Імперії, спалахує заколот. Хто розпочав його, до чого він призведе, а головне – як пов’язаний із подіями тисячолітньої давнини?
Ренді Данкан, Метью Сміт, Пол Левіц. Сила коміксів. Історія, форма й культура. – К.: ArtHuss, 2020
Ця книжка стане в пригоді всім, хто цікавиться коміксами, історією їхньої появи, жанровим розмаїттям, ключовими постатями чи особливостями сучасного глобального ринку. Автори проведуть читача різними епохами — з ХІХ століття, від перших карикатур Родольфа Топфера й Томаса Наста, яких вважають родоначальниками жанру, через насичені дешевими журналами й ексцентричними героями 1910-1920-ті, коли з’явились Тарзан і Зорро, до 1930–1940-х, коли на світ народилися Супермен і Бетмен, через 1950–1960-ті, коли виникли всім відомі нині синдикати Marvel i DC, 1980–1990-ті (час виходу зоряних "Вартових" і "Мауса") — і закінчать 2010-ми з їхніми новими тенденціями. Автори ретельно аналізують кожен аспект, не забуваючи щедро ілюструвати свої тези прикладами і фотографіями, тому коміксів у книжці про комікси точно не буде замало!