16 лютого 2015 року на сайті КМДА була опублікована моя петиція щодо створення нової пішохідної площі між НЗ "Софія Київська" та Михайлівським Золотоверхим монастирем. І вже 3 дні на мою сторінку у Facebook не припиняють приходити питання щодо організації цієї пішохідної зони.
Я хочу більш детально розказати про проект організації пішохідної зони. А саме про проблемні питання пов’язанні, як з причиною організації пішохідної зони, так і з рішенням проблем, які можуть спіткати нас при її організації. Знаю, багато кого турбує питання пов’язане з рухом транспорту, тому приклад його вирішення ми обов’язково розкажемо, але давайте все з початку.
Я, як автор етнокультурного проекту " Folk Ukraine ", разом зі своєю командою ставлю за головну мету збереження української культури та спадщини українських митців .
Серце крається від того, що те, чим ми маємо пишатись та показувати світу гине у кущах, загороджене будівлями та несанкціованими парковками для автівок. З кожним роком все більше території громадської власності стає приватним надбанням (будівля на вул. Грушевського, Гелекоптерний майданчик та ін.) І це ще не все! А скільки є будівель культурної спадщини, які десятирічами замість реконструювання закриті брандмауер-рекламою в самому серці столиці (наприклад, на розі Софійської та Таросової вулиць)? Навіть громадська вбиральня в центрі міста вже довгі роки закрита для відвідувачів.
Давайте будемо об’єктивними.
Що таке сьогодні реформи у Києві? Нескінченна боротьба з МАФами, відкриття муралів та дитячих майданчиків чи Генеральний план та Стратегія розвитку міста? Більшість погодиться, що у виконавчої влади на рівні країни і міста не має політичної волі до реформ. Метою реформування є досягнення нового стану суспільства, в якому перешкоди позитивному розвитку, які існували в колишньому стані суспільства, в новому його стані існувати не можуть. Саме тому ми хочемо, щоб наше місто спромоглося на реформування в цій галузі. Подача петиції- це тільки перший крок.
Цією петицією ми хотіли звернути увагу на : несанкціоновані парковки, які забирають дві транспортні смуги та пішохідні тротуари; занедбані сквери вздовж Володимирського проїзду; закритий архітектурній ансамбль Софії Київської та Михайлівського золотоверхого безкінечними машинними потоками; забутий у чагарниках фонтан; перепродаж громадської землі у руки приватних власників, прилегла територія готелю замість скверу. Хоча все це – в охоронній зоні ЮНЕСКО!
Доцільність створення даної пішохідної зони
По-перше, саме на вул. Володимирська, зосереджено значний комплекс пам'яток археології, історії, мистецтва, архітектури та містобудування, які віддзеркалюють майже весь історичний проміжок культурного життя міста (Національна опера України, "Золоті ворота", Національний заповідник "Софія Київська", "Михайлівський золотоверхий монастир" , "Андріївський узвіз" та ін.).
По-друге, новий пішохідний туристичний маршрут відкриє вільний доступ до об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО Національного заповідника "Софія Київська" та "Михайлівського Золотоверхого монастиря". Ця зона послужить своєрідним магнетичним місцем, що буде притягувати туристів до столиці.
По-третє , є доцільним створення на цій території Національного Музея . Зібрані експонати української культури зі всіх регіонів України будуть знайомити нас та туристів з особливостями культури регіонів країни.
Четверте , створення такого великого пішохідного туристичного маршруту залучить до нашої країни велику кількість туристів. Це буде сприяти позитивно поширенню української культури за її межами.
П’яте, центр міста назавжди стане не тільки культурним центром, а ще і екологічним. Пішохідна зона позбавить центр міста від автівок та незаконних паркувань.
Шосте , питання зручності та благоустрою мають вирішуватися в демократичний спосіб. Наприклад, організацією відкритого Міжнародного архітектурного конкурсу на кращу концепцію створення пішохідної зони та культурно центру.
Питання, які з’являться і які треба буде вирішити за наявністю пішохідної зони
Я, як, водій, також переймаюся питанням зручності проїзду та як і ви, стою в пробках.
Ніхто з нас не любить пробки, тому це актуальне питання є одним з перших яке треба вирішити. Але ж організацій дорожнього руху – не наша з вами компетенція. Цим питанням повинні займатися фахівці. Звісно, подаючи такий проект на розгляд, я привів декілька варіантів розв’язання цього питання.
На мою думку тут є радикальний вихід, такий як сконструювати автомобільний тунель або менш радикальний, залишити одну смугу для руху громадського транспорту. Є ще приклади розв’язання питання дорожнього руху, але ми, як свідомі кияни, маємо відстоювати питання громадських просторів, зелених зон та архітектурних пам’яток. А як організувати рух транспорту – питання Міської адміністрацій та відповідальних за це структур.
Ще одне питання яке притягне до себе увагу, це доцільність розташування в цетрі пішохідної зони силових структур, що знаходяться у будівлі за адресою вулиця Володимирська 15. Змінивши функціональне призначення будівлі шляхом відкриття там Національного Музею, ми не тільки знімемо питання про незаконне паркування в цій зоні, але й зробимо центр міста душею України. Даний комплекс може стати головним туристично-інформаційним центром Києва. Його структура може бути наступна: 75% – Національний музей, що представлятиме кращі мистецькі зразки історії та культури України (на базі Музею історії Києва та музеїв усіх областей України ), 25% – туристичний центр із розширеним комплексом послуг (організація пішохідних, водних та автобусних туристичних маршрутів, зон відпочинку та ін.).
Якщо ви готові до справжніх реформ, якщо ваше серце болить, коли бачить як вмирають наші пам’ятки української культури, якщо ви шукаєте не проблеми які можуть спіткати нас на дорозі до цілі, а бачите їх вирішення, прошу долучитись до нашого руху і віддати свій голос за створення нової пішохідної зони за посиланням.
Це питання нам потрібно почати вирішувати саме сьогодні, адже його актуальність буде зростати з кожним роком.