Доза порнографии – 5 книг не для дітей

Книжки у цій добірці об’єднує спільна, не дуже радісна доля. Хоч би в якому статусі були їх автори – чи то вислані та репресовані в минулому, а чи визнані та заслужені сьогодні – всі вони не надаються до широкого читання. Оскільки тема їх творів явно "не для дітей", а дорослі про це, здається, розучилися читати.

Гаська Шиян, Олег Шинкаренко, Остап Українець. Львів. Доза. Порнографии. – К.: Дім Химер

Ця збірка – про зовсім інший, потаємний та нечемний Львів, який не показують туристам і про який ніколи не напишуть у пристойній книжці. Слід додати, що про це нас одразу попереджають. "Любий читачу! – застерігають нас. – Ти тримаєш у руках найогиднішу та наймерзеннішу збірку оповідань, яку тільки можна уявити. Хутко поверни її на полицю книгарні, звідки взяв, доки ніхто не бачить. Якщо ж ти вже купив або вкрав її та несеш додому, аби ввечері усамітнитися з цими брудними і сороміцькими історіями, то знай — тебе очікує тріпова подорож темними й смердючими закапелками чарівного вдень, проте незбагненного вночі міста Лева, де зачаїлися збочені вар'яти та вкрай підступні пісюнкові злодії, всілякі лярви та курви, лихварі-людожери та сміттярі-безхатьки… І їм кортить почастувати тебе аж ніяк не філіжанкою запашної кави з пляцками-марципанами-чоколядами".

Олексій Кононенко. 18+. Книга 1. – Х.: Фоліо

У цій книжці зібрані парафрази й переклади еротичних текстів майстрів слова різних часів з різних країн світу. Ці твори мають загалом схожу долю — свого часу їх забороняли, знищували, не допускали до читача. Авторів, ілюстраторів, друкарів переслідували, вони змушені були виїздити за кордон, декого навіть ув'язнили. Проте написане пером збереглося, було видрукуване, дійшло до наших часів. Якщо тексти друкувалися іншими мовами, вони мають повне право побачити світ українською. Отже, український читач може насолодитися еротичними творами Жана Лафонтена, Юрія Винничука, Олександра Пушкіна, Лесі Українки, П'єтро Аретіно, Джефрі Чосера та інших майстрів слова.

Леопольд фон Захер-Мазох. Венера в хутрі. – К.: Книголав

Повість "Венера в хутрі" – найвідоміший твір австрійського письменника Леопольда фон Захер-Мазоха. Фактично це перша літературна спроба осмислення мазохізму як соціального і сексуально-психологічного феномена. Автор стверджував, що твір мав під собою автобіографічну канву і був написаний під враженням від любовної історії, що відбулася в нього із Фанні фон Пістор. Дуже відверта розповідь про фізичне насильство сильної жінки над чоловіком, що викликало в обох відчуття задоволення.

Мінеке Схіппер. Голі чи покриті. Світова історія одягання та оголення. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр

Авторка цієї провокативної книжки – почесна професорка міжкультурного літературознавства в Ляйденському університеті, яка видала кілька наукових книжок, есеїв і романів. Її книжка занурюватиме допитливого читача у невичерпну історію людства про його стурбованість власним тілом і певними його частинами у світлі публічного простору — від підв’язаного пеніса до накладних сідниць. Вона торкається примхливих меж нашого видимого тіла за різних епох, традицій, релігійних уподобань на розмаїтих прикладах оголеного і прихованого, стриманого і спокусливого, привабливого та скандального образу в очах сторонніх. Адже з історії невідомо, коли, де та за якої доби нашим предкам спало на думку покривати своє тіло. Вони приоздоблювали себе, щоб виглядати красивішими та могутнішими, аби маскувати недоліки, захищатися від холоду, спеки й поранень чи ж срамоту власну приховувати?

Станіслав Стабрила. Міфологія для дорослих. – К.: Видавництво Жупанського

В галузі стародавньої історії завжди була ситуація, що нагадувала радше кросворд з вікториною, аніж оприлюднення притомних текстів. Будь-які стародавні історії, окрім хіба що класичних "Легенд і міфів Стародавньої Греції", призначалися хіба для середнього шкільного віку через засилля "еротичних" сюжетів та інших "непристойностей". Тож за тими адаптованими виданнями можна було хіба згадувати імена богів і героїв у межах шкільної програми. Тим часом на сторінках цієї книжки Станіслава Стабрила, професора Яґеллонського університету – дослідника давньогрецької і давньоримської літератури – найвідоміші грецькі міфи подаються не в скороченому, опрацьованому для дітей варіанті, як це робили багато його попередників, а відтворюється їх первісний, нетрансформований вигляд. Завдяки цьому вони перестають бути пізнавальними та повчальними казочками, а стають схожі, нарешті, на цілком поважний виклад життя давніх греків. Викладений, звісно, "не для дітей".