/ Фото: Pixabay
Деякі з книжок цього огляду про наркотики і алкоголь нагадують шпигунські фільми, а, прочитавши їх, можна сказати, чому з економістів виходять найкращі поліцейські, і в чому їх помилки у боротьбі з залежностями. Невже всі невдачі через вирішування проблем глобального бізнесу локальними засобами? А може, не треба плутати заборону з контролем? Словом, як каже один з авторів, "шахраї ці трюки знають, а чесні люди мають їх навчитися для самозахисту".
Том Вейнрайт. Наркономіка. Як працює економіка картелів і як їх здолати. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля
У цій книзі керівник лондонської редакції міжнародного авторитетного видання The Economist Том Вейнрайт використовує свої мегазнання та професійну компетентність, розглядаючи роботу мультимільярдної наркотичної мафії з позиції звичайного легального бізнесу. Поставки наркокартелю та Walmart – що між ними спільного? Які труднощі виникають у картелю під час рекрутингу? Чому зростання цін на листя коки не зумовлює росту цін на кокаїн? Як на економіку наркобізнесу впливають новітні явища: "темна" частина інтернету й синтетичні наркотики. Деякі розділи схожі на шпигунські фільми, маючи назву, наприклад, "Коли Джеймс Бонд зустрічається з містером Біном". "Транзакції здійснюються на нервах і поквапом, хутко перелічуються гроші, і навзамін дають брудний пластиковий пакунок у темному закутку нічного клубу або в безлюдному парку глупої ночі, – розповідає автор про специфіку такого "бізнесу". – При оборудках з незаконними наркотиками і покупця, і продавця завжди може вистежити поліція, можуть побити, пограбувати, обікрасти, а скаржитися нема кому. Обслуговування споживачів — нижче плінтуса. "Він приходить завжди різно: ні, не рано — радше пізно", — нарікав Лу Рід у пісні "Я чекаю на людину", написаній 1967 року про купівлю дози героїну за 26 доларів у гарлемському коричневному будинку".
Женіжбек Назарлієв. Фатальні маршрути. – К.: Дуліби
Загальновідомо, що наркокартелі щорічно отримують $300 млрд прибутку та мають 250 млн "клієнтів" у всьому світі. Ця нелегальна індустрія не поступається найбагатшим корпораціям. Важко уявити, але картелі користуються тими самими інструментами, що й різноманітні компанії з продажу техніки чи модних речей. І роблять це досить успішно. Ця книга – нотатки лікаря-нарколога про зустрічі з поліцією, наркоділками, хворими, медиками, політиками на п'яти континентах. Географія та етнографія наркотиків, місця легального і нелегального виробництва наркотиків на всіх континентах світу.
Арі Турунен. Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв. – Л. : Видавництво Анетти Антоненко ; К.: Ніка-Центр
У цій книжці здійснено короткий екскурс в історію звичаїв уживання алкоголю й обмірковано значення сп’яніння за різних епох, описано пов’язані з ним правила і ритуали й проаналізовано, як сп’яніння відбито в європейській культурній традиції. Книжка – не заклик до тверезості або пияцтва, а лише своєрідна спроба нагадати, що, незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини. Спиртні напої – мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу і мистецтво. Недаремно в багатьох релігіях і міфах він був божественним першоелементом. З алкоголем пов’язані важливі правила поведінки, звичаї і ритуали. Проголошення тостів, правила гостинності та щорічне спільне проведення свят – це культурна традиція, до якої серйозно ставляться в усьому світі. Коли винайшли алкоголь, його одурманливому впливові поклонялись як надприродній силі. Оскільки він сповняв людей радістю, його вважали священним напоєм богів. Утім, далі, як відомо, багато чого змінилося в культурі вживання.
Ендрю Джеффорд. Вино. Курс Ендрю Джеффорда. – Х.: Віват
Автор цієї книжки – один із найкращих та найавторитетніших лондонських фотографів, що спеціалізується на їжі та напоях. Чарівна багатогранність світу вина за допомогою навчального курсу, що складається з 20 розділів – ось що уявляє з себе це видання, справжня енциклопедія смаку. Сам курс дасть важливі орієнтири для навколосвітньої подорожі для розуміння географічно та культурно обумовлених особливостей різних вин. Автор розповідає історію виноградної лози, ділиться досвідом того, які саме вина варто зберігати, як їх дегустувати і як обрати якісні винні келихи. "Потім настане час відкорковувати пляшки, щоб дізнатися, на що схоже вино всередині, – продовжує автор свою розповідь. – Індивідуальність вина складається з кольору, аромату, смаку та текстури. Щойно навчитесь аналізувати ці чотири параметри, вважайте, що перший іспит складено: ви станете дегустатором вина". Тож призначення вина, як підказує нам – доповнювати їжу й покращувати травлення, таким чином воно поліпшує наше здоров’я й дарує щастя. "Однак вино – це водночас і напій, і наркотик, – застерігають при цьому. – Здорове споживання вина вимагає дисципліни та поваги".
Б’янка Боскер. Схиблені на вині. – К.: Наш Формат
Авторка цієї книжки, журналістка за фахом, зовсім не розумілася на вині, вважаючи сомельє лише пафосними офіціантами, а єдиною реакцією її мозку на келих червоного чи білого було банальне "Ура! Я п’ю вино!". Та одного разу вона зовсім випадково зацікавилася світовими змаганнями сомельє. Відтоді почалася її подорож серед шанувальників смаків, шукачів надзвичайних пляшок, творців запахів, схиблених гедоністів і найамбітніших сомельє світу. То навіщо весь цей галас навколо вина? Чи справді є різниця між пляшкою за 20 і за 200 доларів? Тож перед нами захоплива історія, що навчить отримувати задоволення від смаку вина, уникаючи таких впливів, як ціна чи марка. "Подивіться на нього, – радить авторка щодо напою. – Ще до занурення туди носа чи язика ви можете скласти уявлення про його структуру й аромат. Візьміть ніжку бокала пальцями й зробіть зап’ястям кілька швидких обертів, щоб вино вкрило стінки келиха. Подивіться на швидкість і розмір крапель, чи "сліз", що стікатимуть після того, як ви припините рухи. Важкі, чітко окреслені, повільні сльози свідчать про вищий рівень алкоголю, а маленькі й швидкі або вино, що спадає завісами, натякають на нижчий вміст алкоголю.