Передумови створено. Час впроваджувати реформу прийшов
22 червня 2017 р. прийнято ЗУ "Про енергетичну ефективність будівель", який буде ведений в дію 23.07.2018. Реалізація заходів передбачених Законом "Про енергетичну ефективність будівель" дозволить споживачам отримати можливість якісно проводити енергетичну оцінку будівель. Таким чином вони зможуть своєчасно визначати недоліки у споживані енергії будівлею, встановлювати та планувати заходи з термомодернізації, залучати інвестиції для їх впровадження.
Чому заощаджувати енергію важливо для країни і кожної родини
Перед країною гостро постало завдання термомоднізувати житловий фонд та громадські будівлі. Якщо пояснювати цифрами, то наші неутеплені будівлі втрачають близько 10 млрд м3 газу на рік. При тому, що загалом Україна торік спожила близько 40 млрд м3. Відтак маємо розраховувати не на збільшення видобутку газу, оскільки це мало впливає на позиції споживача. Необхідно передусім задуматись, що можемо самі зробити, аби заощадити у власній домівці, зберігши належну якість життя. Саме для цього ми маємо заздалегідь планувати свої дії. І саме це – основа державної політики енергоефективності, яку впроваджує в Уряді Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Перший крок якісної термомодернізації – якісний енергетичній аудит будівлі. Це – основа для майбутніх дій, спрямованих на зниження енергоспоживання. Якщо аудит неякісний, то й відповідні роботи не матимуть належного результату і якості. Відтак, кошти будуть витрачені дарма, а головна мета не буде досягнута.
Чи існує ринок енергоаудиторів
Я працюю в сфері енергоаудиту більше восьми років. Маючи практичний досвід та бажання змінювати країну, приєдналася до команди реформ RST при Мінрегіоні, створеній влітку 2017-го у співпраці керівництва Міністерства з Делегацією ЄС та ЄБРР. Хочу поділитися власними думками з цього приводу.
Ринок енергоаудиту в Україні справді має проблеми. Одна із яких – відсутність достатньої кількості кваліфікованих енергоаудиторів. Загальна кількість професіоналів по всій країні налічує не більше 100 чоловік. Втім, через відсутність чітких вимог щодо кваліфікації фахівців енергетичного аудиту такими фахівцями можна вважати будь-кого, хто закінчив відповідні курси. Втім, якість такої підготовки навряд чи хтось зможе гарантувати. Ситуація поглиблюється відсутністю контролю якості виконаних робіт з енергетичного аудиту. Крім того, вибір енергоаудиторів залежить від суб’єктивної оцінки замовника робіт.
Як розвивалися ринки енергоаудиторів в європейських країнах
Ще 2010 року в Євросоюзі прийняли Директиву Європейського парламенту та Ради 2010/31/ЄС від 19 травня 2010 року про енергозбереження споруд. У документі ідеться про те, що в ЄС близько 40% енергоресурсів використовується на обслуговування споруд. Прийняття директиви і досягнення домовленостей на території ЄС, надасть змогу скоротити викиди парникових газів на 20% до 2020 року. За цей час у ЄС планують укластися із зменшенням використання енергоресурсів на ті самі 20%.
За сім років в ЄС створили програми з термомодернізації. Там встановлені мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель. Впроваджено вимоги до проведення енергетичного аудиту та професійності аудиторів. Сформований ринок якісних послуг енергетичного аудиту.
Які кроки зроблено в Україні
Україна протягом двох років робить успішні кроки в сфері енергоефективності. Так, нещодавно імлементовано Директиву Європейського Парламенту та Ради ЄС 2010/31/ЄС "Про енергетичну ефективність будівель", яку чомусь не могли прийняти до того майже з 2010 року.
Аби реалізувати Закон "Про енергетичну ефективність будівель", необхідно розробити та затвердити низку законодавчих актів, що регулюватимуть державну політику у сфері енергетичної ефективності будівель. Ідеться про порядок проведення атестації осіб, що будуть проводити енергетичний аудит, методики проведення обстежень, визначення рівня енергоефективності будівель та видачі енергосертифікатів, обмін інформацією, її моніторинг та збереження.
Загалом Закон "Про енергетичну ефективність будівель" налічує 15 нормативно-правових актів, над яким наразі працюють у Мінрегіон. Окрім того, здійснюється робота із приведення у відповідність до вимог Закону інших нормативно-правових актів.
Також Уряд готується запустити Фонд енергоефективності – ключовий механізм ринку енергоефективності, зокрема із утеплення житлових багатоповерхових будинків. Відповідний Закон прийнято влітку. Вже наступного року мають стартувати масові програми технчно і фінансової допомоги мешканцям багатоквартирних будинків.
Яким має бути ринок енергоаудиторів
Маючи досвід роботи в сфері енергетичного аудиту, наразі працюю над імплементацією вимог Директиви до реалій країни. Наразі дорожня карта ринку послуг енергетичного аудиту в Україні виглядає наступним чином. Особи, які мають намір стати фахівцями з енергоефективності, повинні пройти професійну атестацію. Далі дані про фахівців вносять до відкритої бази даних. Таким чином кожен, кому потрібна послуга сертифікації або обстеження інженерних систем, матиме змогу обрати фахівця через базу даних.
Про проведенні енергетичної сертифікації будівлі та обстеження інженерних систем, енергоаудитори будуть керуватися єдиною методикою, яка зараз розробляється. На безоплатній основі буде запропоновано програмне забезпечення для розрахунку енергетичного сертифікату. Але це не означає, що аудитора будуть обмежувати у використанні ПЗ. За бажанням він може використовувати будь-яке програмне забезпечення, яке відповідатиме затвердженому алгоритму розрахунку.
Джерело: дані Мінрегіон, аналіз RST Мінрегіон
Після складання сертифікату та звіту, фахівці передаватимуть їх до Держенергоефективності та Мінрегіону, де документація буде перевірятись на відповідність вимог закону (правильність виконання, якість). У разі виявлення порушень фахівця позбавлять права на виконання робіт строком на три роки. Буде створено і бази даних звітів з обстеження інженерних систем та сертифікатів, аби систематизувати дані про енергетичну ефективність будівель в Україні та моніторинг цієї сфери в цілому. Вони матимуть вільний доступ і кожен зможе отримувати інформацію з них.
Енергоефективність наразі є викликом для України. Але в наших силах зробити її трендом, аби держава і кожний громадянин мали з неї зиск.