/ Фото: Pixabay
Так вже складалося в усі часи, що реальність, відображена у мистецтві, мала зазвичай небагато спільного з дійсністю. Тож не дивно, що й донині серед бестселерів у нас – книжки про цифрове майбуття, в якому навіть сповідатися можна звичайному роботу, вибравши релігію до вподоби, а різниця між містами – що Донецьком, що Нью-Йорком – у цих самих книжках майже непомітна. Тож не дивно, що одні герої намагаються врятувати світ від катастрофи, а другі мріють про віртуальний секс з елітною моделькою.
Ніколас Дімітров. Дилер реальності
Х.: Фабула, 2020
Цей захопливий роман – справжній техногенний трилер і психологічний кіберпанк, який у "кінематографічному" сенсі, будучи ілюстрований відповідною графікою, нагадує одночасно "Матрицю", "Еквілібріум" і "Розробів", а в літературному є гідним продовженням "Прекрасного нового світу" Олдоса Гакслі. За сюжетом, Сінгапур недалекого майбутнього став світовою столицею бізнесу і розваг. Споживання сягнуло меж, мораль вийшла з моди, релігії перетворилися на фастфуд: ви просто вибираєте в меню телефону бажане віросповідання й отримуєте відповідний віртуальний антураж і щиру сповідь перед роботом. Тим часом людство загрузло в розпусті, а в еліти з'явився новий, особливий вид розваг – цифровий наркотик під назвою "Персональні Реальності". Завдяки йому можна задовольнити будь-яку фантазію на зразок сексу з моделькою просто на подіумі, можливо, отримати цифрове безсмертя ... Корпоративний шпигун Золтан Варго отримує завдання проникнути в надра могутньої корпорації, яка готує цей наркотик до масового поширення. Золтан повинен з'ясувати суть зловісного проекту, проте сам виявляється втягнутий в диявольську гру: від порнографічного експерименту над мільйонами людей, до повалення всіх світових релігій. Карколомних пригод і застережливих прогнозів, звісно, вистачає. "Уже наступного дня сотні мільйонів не вийшли на роботу. А за день зупинилися потяги, припинили літати літаки. Незабаром припинилися трансляції. По всьому світі почалися техногенні катастрофи. Слово "заворушення" було занадто м’яким визначенням для всього цього. Народ вийшов на вулиці, шукаючи допомоги й підтримки і не знаходячи нічого".
Петро Яценко. Магнетизм.
Л.: Видавництво Старого Лева, 2020
Новий роман Петра Яценка — магічна історія про те, як у дивовижний спосіб пов’язані люди й міста: вони притягуються і відштовхуються, можуть із легкістю знищити одні одних, а можуть дати одні одним життя… Головна героїня Марія на прізвисько Гайка тікає з окупованого Донецька останнім потягом до Києва й опиняється сама в чужому великому місті. Ще в дитинстві вона відкрила в собі дивний хист бачити історії людей, записані на металі, а тепер чує мову будинків і знає їхні імена. День за днем перед нею постають нові химерні виклики, але найголовніший із них – чи зможе вона своєю жертвою врятувати рідне місто, серце якого перестало битися?
Симор Гласенко. Дім чистого світла.
Чернівці: Видавництво 21, 2020
Автор цього роману визначив жанр свого твору як "подільська готика", головною темою в якому є спокута. Насправді події роману відбуваються в наш час на Поділлі, у вигаданому селищі Крутояр, що розкинулось на скелястих берегах Дністра. Сюди, на заміну сільському лікареві, який загинув при загадкових обставинах, прибуває новий фельдшер. Намагаючись з’ясувати, що ж насправді сталося з його попередником, він запускає ланцюг трагічних подій. На чисте світло вийдуть усі темні таємниці, що так довго таїлися в царстві тисячолітніх товтр. "- Синку... Фельдшер обернувся. – Що? – Твій попередник не залишив передсмертної записки. Зазвичай люди, які надумали вкоротити собі віку, щось подібне таки пишуть. Звичайно, все скидається на те, що він не витримав ганьби, проте... Директор ковтнув останні слова й обдарував Фельдшера чуйним поглядом. – Просто будь обережним. Фельдшер розуміюче кивнув і покинув кабінет".
Георгий Почепцов. Гламур 2.0: телесериалы, масскульт и соцмедиа как создатели виртуальной реальности.
Х.: Фолио, 2019
Автор цієї книжки недаремно нагадує, що сучасний світ переживає активні видозміни. Оскільки, щоб вижити у цьому світі, чиї нові формати і характеристики іноді ставлять нас в глухий кут, слід знати його основні трансформації. У цей світ прийшли гламур, маскульт, соцмедіа, телесеріали, створюють свою віртуальну реальність замість реальності фізичної. Гламур є частиною нової візуальної культури. Маскульт – це культура іншого типу, що заповнює вільний час людини. Сьогодні головним джерелом масової культури стали телесеріали: вони виконують функції релігії і ідеології, а їх "жерці" заховані за яскравими сценами і блискучими героями. Нові покоління готові сприймати маскульт і складним, і масовим. І це ще один вимір складності. Просто кожен вибирає те, що йому під силу. І саме з таким світом допомагає розібратися ця книжка.
Дмитро Кулеба. Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот
К.: Книголав, 2019
Ця книжка – справжній посібник з захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації. Основним поштовхом до її написання була анексія Криму та початок збройної агресії зі сторони Росії, адже брехня та маніпуляції, які поширюються за допомогою інтернету стали невід’ємною частиною цієї війни. Орієнтуючись на приклади з України, інших країн та досвід компаній, автор проаналізував, як відбувається війна за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ній перемогти. "Телебачення, соцмережі, онлайн-платформи і спільноти, реклама, блогери, фейки і декілька версій правди на будь-яку тему – все це оточує кожного з нас щохвилини, – нагадує він. – З усіх боків різні сили воюють за те, щоб вплинути на наше сприйняття реальності та схилити нас на свій бік. Ми й самі постійно, іноді несвідомо, воюємо. Книжка саме про те, як перемагати у цій війні за реальність. Читайте, якщо хочете знайти точку опори у вселенському інформаційному потопі, зрозуміти, як налаштована машина комунікативної війни і не дозволяти іншим маніпулювати вашими емоціями, переконаннями і вибором".