Interpol "по понятіям", або Як дракон ведмедя "опустив"

21 ноября 2018, 15:31

"Світ видихнув з полегшенням". "Ще одну шпигунську загрозу на певний час подолано". "Міжнародна спільнота захистила себе від впливу шпигунів ще в одній важливій сфері".

Коли бачиш новини з такими формулюваннями, у спогадах спливають карикатури з журналу "Перець" часів піку холодної війни кінця 70-х, початку 80-х років минулого століття про "жорстоку боротьбу проти агресора" та про "жовту пресу". Проте відчуття зовсім інші. Навіть кардинально інші, діаметрально протилежні. Адже сьогодні мова йде не про боротьбу ідеологій, а про реальну небезпечну загрозу. В першу чергу від міжнародної злочинності, кримінальних кланів.

Реклама

Так, ви вже зрозуміли, напевно, що мова про боротьбу за вплив над однією з найважливіших міжнародних організацій – Інтерполом. І про те, що новим керівником обрано не росіянина, якому пророкували це місце, а представника Південної Кореї.

Перепрошую за можливу деяку патетику на початку допису, проте ця патетика лише на перший погляд має місце. Насправді – це абсолютна реальність.

Ось тепер все по черзі.

Реклама

На 87-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу відбулося голосування за обрання нового голови міжнародної поліцейської організації. Ним став представник Південної Кореї.

Вибори відбулися в три тури. У першому і другому турах кандидат від Південної Кореї Кім Чон Ян впевнено обійшов російського генерала Олександра Прокопчука – 60,5% голосів проти 39,5%. І в третьому турі південнокореєць знову розгромив росіянина "з рахунком" 62,3% проти 37,7%.

Напередодні цієї історичної події британські ЗМІ майже розривалися всілякими "інсайдами" про те, що, мовляв, Прокопчук стане керівником "Інтерполу" і це питання майже вирішене, оскільки всередині структури більшість є прихильниками Росії.

Реклама

Звівши до єдиного знаменника вищезазначені "чисельники", маємо простий висновок: Росія дуже хотіла, щоб впливову міжнародну організацію очолювала "людина Кремля". І щоб завоювати "прихильність" всередині структури, було витрачено чимало коштів, так само, як і на те, щоб винести цю інформацію в суспільство на рівні відомих ЗМІ. Не виключаю, що на все це були потрачені шалені кошти, адже "непідкупність" преси – це питання не принципів, а ціни. Жодне видання не відмовиться від "інсайду", озвученого високопосадовцем. Та ще й на рівні "верхів" в "Інтерполі". Заплатити високопосадовцю за те, щоб він озвучив "інсайд" якомусь світовому ЗМІ, або навіть декільком, – абсолютно реальна річ. Тим більше, що відповідальності за недостовірність чи наслідки від цього "інсайду" – жодної.

Але результату не досягнуто. Жодна інформаційна атака не вплинула на рішення міжнародної спільноти. Світ сьогодні вже зрозумів, чого може вартувати "валентність Росії".

То навіщо ж Кремлю був потрібен контроль над "Інтерполом"? Питання не таке просте. Адже справа тут не просто в бажанні отримати владу всюди й скрізь. Точніше не лише в цьому. Кремль прагнув набагато більшого.

Сьогодні мало не щодня західні спецслужби виявляють та відловлюють російських шпигунів. Після отруєнь в Солсбері та катастрофічного провалу російських спецслужб, стало зрозуміло, що полювання на агентів Кремля вестиметься в усіх куточках світу. І для західних спецслужб це стане справою честі – провести "антиросійську детоксикацію". Тому ера російських шпигунів – минула безславно.

Але у Москви є ще один потужний козир. Ще одна потужна сила, що зрощувалася протягом останніх 70 років, що проникла у всі структури та сфери російського життя, стала еталоном для російської молоді. Але найголовніше те, що ця сила стала міжнародною, як ракові метастази простягалася туди, де було можливо. І це РОСІЙСЬКИЙ КРИМІНАЛ.

Російська мафія, над якою нібито сміялися у кінофільмах 90-х років, сьогодні зовсім не смішна річ. Російський криміналітет має вплив та інтереси майже скрізь у світі: від наркоторгівлі з Колумбією до проституції у Таїланді, від браконьєрства в Австралії (повірте, це так), – до контрабанди на Аалясці та торгівлі зброєю в Африці. Шалені "брудні" гроші ллються до єдиного центру у Москві. І саме з цього центру йдуть накази, кого підкупити, а кого прибрати. Навіть якщо не вдасться вплинути на якогось високопосадовця, то можна отримати вплив на його оточення. Навіщо витрачати, скажімо, сто тисяч на підкуп генерала, якщо за 50 тисяч можна підкупити десятьох капітанів, і створити трясовину хаосу та саботажу. Навіщо витрачати мільйон на підкуп сенатора чи конгресмена, якщо можна за 500 000 найняти людей, які тероризуватимуть та залякуватимуть оточення цього конгресмена, його сім’ю, друзів. Все це – методи російського криміналітету. І єдина міжнародна організація, яка сьогодні може протистояти і вдало протидіє цій російській раковій пухлині – "Інтерпол".

А тепер уявіть, друзі, що відбулося б, аби контроль над "Інтерполом" отримала Москва. Тут навіть фантазії не вистачає... Повірте – це не сценарій голівудського фільму. Адже жодне кіно не здатне охопити масштабів впливу російського криміналу, який сьогодні в самій РФ давно став олігархатом та частиною влади.

Проте на заваді цьому "ведмедю у татуюваннях" став один із "драконів" – Південна Корея.

До речі, своєму стрімкому злету в економічному та соціальному планах ця країна зобов’язана в першу чергу своїй правоохоронній системі. На сьогоднішній день немає ЖОДНОГО екс-президента Південної Кореї, котрий би не був засуджений за корупцію. Ще раз: усі екс-президенти Південної Кореї отримали судові вироки та перебувають або перебували за гратами.

Окрім того, південнокорейська поліція вважається однією з найпрофесійніших у світі за своєю здатністю ловити бандитів, співпрацювати з іншими структурами. А ще поліція Південної Кореї є однією з лідируючих за рівнем впровадження новітніх технологій.

Проте, друзі, я переконаний, що "Інтерполу" доведеться зіштовхнутися з дуже серйозним супротивом. Адже російська злочинність на любить, коли її так "опускають", та ще й на міжнародному рівні. Тому південнокорейському "дракону"  доведеться бути готовим до тривалої боротьби з "ведмедем у наколках". Всі вищезгадані методи російської мафії будуть задіяні. Адже Москва розуміє, які ставки зроблені.

І ще одне. Кримінальні структури дуже не люблять, коли їхні гроші витрачаються задарма і не повертаються бодай "в нуль". Тому всі кошти, які були витрачені на розповсюдження "інсайдів" у ЗМІ про те, що очільником "Інтерполу" стане представник Кремля, про що згадувалося на початку, та на підкуп голосів, пресі та чиновникам доведеться відпрацьовувати. Тому переконаний, що незабаром ми отримаємо чималу дозу інформаційного бруду.

Але я переконаний і в тому, що такі атаки стануть агонією для російської агентури. Принаймні тут, в Україні. Адже наші спецслужби вже давно знають про те, як Кремль засилає кримінальних авторитетів до України. Наші правоохоронці їх, звичайно, відловлюють та відсилають за адресою відправника. Саме тому міністр МВС Арсен Аваков піднімав питання про вихід України з міжнародної правоохоронної організації у разі, якщо очільником "Інтерполу" було б обрано росіянина. Адже тоді б така робота не мала б сенсу та й взагалі б де-факто припинилася, перейшовши у ранг суто віртуальної. І не лише в Україні, а й у будь-якій країні світу, де є інтереси російської мафії. А вони є майже скрізь.

А тепер, коли Москва "пролетіла", робота з відлову російських кримінальних авторитетів вестиметься по всьому світу. І нещодавні гучні справи з російськими кримінальниками в Іспанії та Італії – лише початок.