Киево-Печерская лавра / Фото: Pixabay
Історії, про які мова у цих книжках, сталися свого часу в Києві, хоч подібні сюжети для детектива чи трилера можна відшукати у будь-якому місті. Утім, саме "контекст" – специфіка, колорит, умови та обставини – роблять ці історії суто "столичними", характерними для "київського" життя.
Анатолій Макаров. Беды, язвы и пороки старого Киева. – К.: Скай Хорс, 2019
Ця незвичайна книжка – про витоки київського зла, про первісні форми розбою, крадіжки, вимагань, а також про київські типи XIX – початку ХХ століття: босяків, міських божевільних, графоманів, бродячих артистів, бідняків. Серед міських ізгоїв особливу увагу мислячої частини суспільства притягали жебраки і бродяги. Про них писали тоді кращі поети і прозаїки: від Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького до К. Паустовського та Гр. Григор'єва, від І. Ясинського до В. Бібікова і О. Купріна. Знехтуваним і приниженим присвячували нариси А. фон Юнк, П. Должиков, Н. Лєсков. Гірку долю цих людей пояснювали дисгармонією суспільного ладу і кричущим егоїзмом верхів. У такому підході була своя правда. З іншого боку, позначалися і народницькі настрої прогресивних кіл інтелігенції: в кожному шахраї чи волоцюзі вони бачили лише невинну жертву соціальної несправедливості, ретельно ретушували ті риси морального занепаду в самій народному середовищі, які згодом сповна проявилися у жахіттях трьох революцій та громадянської війни.
Тетяна Філевська. Казимир Малевич. Київський аспект. – К.: Родовід, 2019
Герой цієї книги – видатний художник ХХ століття, ім’я і доробок якого довгий час належали до російського мистецтва. Натомість збірник статей "Казимир Малевич. Київський аспект" продовжує "повертати до джерел" вилучені з української скарбниці постаті зі світу мистецтв. Він включає 18 досліджень теми Малевича київського періоду, його українських 17-ти років, творчості мистця під час викладання в Київському Художньому Інституті, паралельні порівняння його стилю, стосунків з іншими мистцями того часу, нові біографічні дослідження, ін. Авторами статей є найавторитетніші дослідники Малевича в Україні та міжнародні малевичезнавці: Жан-Клод Маркаде, Крістіна Лоддер, Ірiна Вакар, Мирослава Мудрак, Івона Люба, Александр Лісов, Дмитро Горбачов, Тетяна Філевська, Сергій Побожій, Остап Ковальчук, Ярина Цимбал та ін.
Плян м. Києва. 1930 р. (склав П. Тимошок). – Х.: Видавець Олександр Савчук, 2019
У далеких 1930-х у всіх галузях суспільного життя вже відбулася реорганізація офіційних явищ і понять. "Оновлений" радянський світ речей потребував нової термінології, і низка словників, які охоплювали всі сфери науки, техніки і культури часів "українізації" – яскраве тому підтвердження. Повернення питомих українських топонімів до термінологічної лакуни – від "Маріюполя" до міста "Дніпропетровське" – торкнулося також міської культури, і зокрема унікальної мапи Києва 1930 р., який склав П. Тимошок. У перевидані якої, у свою чергу, вулиці, площа та інші пункти на плані міста подано по квадратах за абеткою.
Лада Лузіна. Неймовірний Київ. Диявол на пенсії. – Х.: Фоліо, 2019
Ця книжка дарує нам можливість побачити Київ очима пись¬мен¬ниці. Авторка намагалася відокремити вигадки від реальності. Але дивна особливість самого міста в тому, що реальні київські історії насправді часто виявляються ще більш неймовірними і містичними, ніж вигадані легенди, а легенди завжди виростають з реальних історій. Прогулянка до знаменитих будинків з привидами, пошуки відповідей на загадки Софії Київської, розгадування таємниць Андріївської церкви, подорожі у пошуках Києва за межами Міста розкриє читачеві неймовірний, фантастичний Київ Лади Лузіної. До книги також увійшла новела "Диявол на пенсії".
Наталя Тисовська. Київські канікули. – К.: Нора-Друк, 2018
Пригоди, як виявилося згодом, чекають на героїню цього гостросюжетного роману, американку Дженні, буквально всюди, а щодо потрапляння в халепи, то це, за її словами, "її іманентна здатність". Тож приїхавши на стажування до Києва з далекої Міннесоти, вона стала жертвою не лише пограбування в метро (поцупили гаманець з адресою установи), але й опинитися в результаті карколомних подій у полоні. У заґратований заміський будинок доля підкинула їй також посестру-заручницю, але самої лише рішучості та мужності характеру (яких героїня, до того ж, не мала), наразі було недостатньо. Утім, спробувати ніколи не буває зайве. "Словом, поки рудий стояв у дверях ліфта, а його приятель стеріг секретарку, я вирішила діяти, – розпочинає свій план юна американка в київському офісі. – Перезирнувшись зі своєю посестрою-заручницею, я очима вказала їй на кнопку першого поверху. Дівчина ледь помітно кивнула. І тоді я, ногою вибивши клин з-під дверей, щосили штовхнула нашого рудого вартового в бік, а дівчина вже натиснула на кнопку. Двері зімкнулися, ліфт рушив униз, ми видихнули затамоване повітря".