/ Фото: Pixabay
Літньої пори, коли розпочато сезон відпусток, завжди хочеться чогось незвичного, тож екзотичні теми, яким присвячено книжки цього огляду, – найбільш для цього підходять. Тематика сюжетів більш ніж розмаїта: від часу бароко до колоніальної Африки, не минаючи демонології в Україні та пияцтва в Єгипті – ось те, що пропонують автори, і читач, звісно, не пошкодує.
Леонід Ушкалов. Література і філософія: доба українського бароко. Х: Видавець Олександр Савчук, 2019
Екзотична тема, якій присвячене чергове перевидання цієї книжки, свого часу вразила навіть її автора. "Тоді мені здавалось, що я відкрив Атлантиду, – зізнається він. – Звісно, то було суто суб’єктивне враження, тобто Атлантиду я відкрив щонайперше для самого себе, але якраз під впливом того враження я писав тоді тільки про літературу українського бароко. І писав власне тому, що ця література була мені надзвичайно цікава. Коли хочете, то був мій "паралельний світ", поза межами якого буяли в усій своїй красі "веселі дев’яності". Насправді ж у цій книзі на основі багатого джерельного матеріалу автор розглядає основні аспекти взаємодії української літератури XVII–XVIII століть із філософією. Зокрема, він аналізує цілу низку таких важливих для розуміння природи літератури понять, як "образ" чи "наслідування", різні форми існування філософії в ділянці літератури, жанри, що перебувають на межі філософії та літератури, порушує питання барокової біблійної герменевтики, літературної традиції тощо.
Володимир Гнатюк. Знадоби до галицько-руської демонології. – Х.: Фоліо, 2019
Автор цієї книжки "про чортівню" був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. І. Франко назвав його "феноменально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один". Насправді ж Володимир Гнатюк (1871—1926) — видатний фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, історик, журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук. Про його справді титанічну наукову роботу свідчать близько 300 праць — монографій, статей, рецензій тощо. Зокрема до цього видання увійшли оповідання, зібрані Володимиром Гнатюком і присвячені знадобам до галицько-руської демонології, з яких можна дізнатися про те, чим можна відстрашити чорта, про нечисте місце, як дістати домовика, про вовкулак і відьом, ворожбитів і знахарів, про нечисті гроші й закопані скарби та ін.
Софія Яблонська. Чар Марока. – К.: Родовід, 2019
"Чар Марока" – дебютний подорожній роман української мандрівниці, письменниці та фотографки Софії Яблонської, уперше виданий у Львові у 1932 році. Авторка прожила у Марокко чотири місяці, протягом яких досліджувала й описувала арабську Африку. "Усі мої проекти праці, – писала вона Володимиру Винниченку, – яка я склала та задумала в Парижі, розпливлись, розгубились в юрбі арабів – тепер вже більш нічого мене не цікавить як життя туземців". Також репортаж письменниці глибоко особистісний, оскільки її неупереджений погляд на цю країну позбавлений французького впливу та усталених жанрових традицій екзотичного роману, незважаючи на те, що Софія, до того як вирушити в Марокко, вже кілька років жила в Парижі. Вона описує різні верстви арабського суспільства, їх взаємини між собою та з іноземцями, становище жіноцтва та вільних від європейського протекторату берберських племен. "У дверях з’явився євнух, глянув на каїда, що легко схилив голову йому у відповідь, і в кімнату вбігла гарна Фатма у червоній одежі, крізь яку проглядали молоденькі форми її гнучкого тіла".
Ukraїner. Країна зсередини. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019
Спочатку автор цієї книжки вів сайт "Сумно", а потім пересів на велосипед, проїхавшись Україною, і від його щоденникових записів туриста у соцмережах знову стало весело. Тож "Ukraїner. Країна зсередини" — це книга за мотивами першого кола масштабної експедиції Украї¬ною, яка тривала з літа 2016-го до зими 2018-го року й охопила всі історичні регіони — від Слобожанщини до Поділля, від Волині до Таврії. У книзі зібрано найяскравіші моменти з манд¬рівок унікальними куточками країни: історії людей та місць, що надихають, зворушують і дивують, а також вражаючі фото, які показують Україну справжньою, несподіваною, цікавою та автентичною. Ініціатор проекту — той самий турист і блогер Богдан Логвиненко.
Марк Форсайт. Коротка історія пияцтва. – Х.: Фоліо, 2019
На підставі фактів, гіпотез і теорій автор цієї незвичайної книжки висловлює свою думку щодо алкоголю в історії та культурі різних народів і континентів – від кам’яної доби і Стародавнього Єгипту до Америки часів сухого закону. Починає, звичайно, здалеку, хоч про пияцтво розказано справді коротко й змістовно. Тож, як гадаєте, навіщо первісні мавпи спустилися з верхівок дерев на землю? Як шамани доби неоліту спілкувалися з духами предків? Чому шумери вважали пиво сакральним напоєм? Як пиячили в давньогрецькому симподії, середньовічній британській таверні або салуні на Дикому Заході? Чому стародавні єгиптяни вірили, що пиво врятувало людство? А як поводилася єгиптянка, яка бажала провести ніч у галасливому пивному закладі? Чому алкоголь пробуджує почуття звірячого голоду та статевого потягу? Чому царів, фараонів, шаманів і вікінгів ховали з речами для застілля? Навіщо американці розбавляють джин і віскі? Чому в сучасній Британії алкоголь до полудня – моветон?