/ Фото: Pixabay
Як мовиться в одній з книжок цього огляду, військові фахівці бувають двох типів: ті, хто виготовляє танки, і хто йде війною на мух. Таким чином, крім "жанрових" різновидів – оборонна, наступальна, визвольна – війни мають ще "стилістичні" ознаки. Це коли патріотичні гасла існують на рівних з тривіальною "окопною" правдою, і більш актуальною стає, наприклад, "діарея як загроза національній безпеці"
Мері Роуч. Вояки. – Х.: Фабула
Книжка цієї авторки – невтомної пропагандистки науки, глибокої дослідниці та чудової оповідачки з гарним почуттям гумору – про те, як уціліти й зберегти бадьорий дух, здорову психіку й неушкоджене тіло, якщо доля закинула вас у гущу бойових дій. І якщо ви й дотепер думаєте, що головну небезпеку для солдата складає ворог, то ви помиляєтесь. "Люди звикли думати про військову науку як про щось пов’язане зі стратегією чи зброєю — бої, обстріли, атаки, – пише авторка. – Усе це я залишаю мемуаристам та історикам. Мене цікавить те, про що кіно не знімають: не те, як убивати, а те, як зберігати життя. Нехай це не стане нам на заваді. Цією книжкою ми вшановуємо науковців та лікарів, тих, хто виготовляє безпечніші танки, тих, хто йде війною на мух". Що ж до справжньої відваги, то як дізнаємося з історії, це коли під час Першої світової війни медик Вільям Баер рятував життя поранених, запускаючи личинок у рани, щоб ті їх вичищали. А також коли доктор Герман Мюллер зголосився, щоб йому ввели трупну кров задля випробовування безпечності переливання крові загиблих пораненим. Тож розділи з назвами на зразок "Щодо трансплантації геніталій" і "Діарея як загроза національній безпеці" так само присутні у цій незвичній книжці.
Гарольд Ґ. Мур, Джозеф Л. Ґелловей. Ми були солдатами… і молодими. – Л.: Астролябія
Цю книжку її автори присвятили тим воякам, які у не таких вже й далеких 1960-х сіли на "кораблі епохи" й подалися на війну, яка мало не згубила їх Америку – так само, як нищили В’єтнам. Їх було небагато – порівняно з величезною країною, більшість мешканців якої у ті часи навіть не знали, що коїться в решті світу. Насправді, як вважають автори, це не ще одна книга про про війну, а "історія про любов, яку ми розповідаємо своїми словами та вчинками". Поза тим, якщо битва на Соммі започаткувала еру танків, то битва у долині ріки Я-Дранґ випробувала вогнем теорію аеромобільних військ. Тож завдяки фаховим знанням і літературному хисту авторів – відповідно, генерала Гаролда Мура та журналіста Джозефа Ґелловея, учасників цієї битви – тактичні міркування, вплив політики на стратегію, особливості застосування озброєння та інші аспекти мілітарної справи набувають зрозумілих форм, складаючись у виразну картину не лише окремої битви, але й війни у В’єтнамі загалом.
Вахтанг Кіпіані. Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті. – Х.: Віват
У книжці відомого політолога зібрано факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Автори статей висвітлюють правду про суперечливі події XX століття в історії двох народів, без чого не можливий поступ на шляху примирення, якому заважають нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі. Статті на різноманітну історико-соціальну тематику допоможуть зрозуміти, чому минуле розділяє українців та поляків. Серед тем, розглянутих авторами – діяльність ОУН та УПА, а також Армії Крайової, трагедія Волині 1943 року і акція "Вісла" 1947 року.
Андрій Цаплієнко. Книга змін. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля
У цій книжці оповідань мова про війну, яка несподівано прийшла в Україну і змінила життя й свідомість мільйонів людей. Герої оповідань пов'язані складним павутинням особистих стосунків одне з одним і з автором. Вони разом з усією країною крокують дорогою змін – від застою до революції, від Майдану до війни. Історії, які трапляються з героями, видаються неймовірними, але це нова реальність, у якій треба навчитися виживати. "В мене виникає цілком ірраціональне відчуття, – звіряється герой одного з оповідань, – що війну визначило все наше життя, вся наша офіційна історія, брехлива та плаксива, як розповідь повії. І вся наша неофіційна історія, гучна та сумбурна, як передсмертні крики жертв інквізиції. Як вірш про синє вино на морозній площі. Якби Харон був волонтером, він змінив би свій човен на рефрижератор. Отака наша війна".
Аркадій Бабченко. Війна. – К.: BookChef
Автор цієї збірки нарисів – відомий журналіст, якого недаремно вважають також одним із фундаторів сучасної військової прози. Адже він пройшов дві чеченські кампанії, і добре знає, про що пише. Як військовий кореспондент Аркадій Бабченко працював на фронтах Південної Осетії–2008 і України–2014. Його скупі, а часом і розлогі нотатки – це розповідь про те, як війна калічить долю одних людей і висвітлює кращі риси інших. З одного боку, героїзм ще на розподільчому пункті, коли посилаєш війну і начальство куди подалі, а з другого – рутина військових буднів, в які, наче муха в бурштині чи в багні, в’язнуть всі: і той, що послав, і ті, кого послали. Хай там як, але "Війна" попри свою документальність, ще й, безперечно, художній твір, хоча більшість епізодів справді з життя автора, яке минало під час Чеченської війни.