/ Фото: Pixabay
Питання власного житла є проблемою для багатьох українців. Не оминуло це і мене. Я працюю на ПАТ "Старокраматорський машинобудівний завод", дружина поки не працює, до 6 років знаходиться дома по догляду за молодшим сином, у якого 2-га група інвалідності. Тому раз на 3 місяці їздимо до Харкова в дитячу хірургію на огляд і процедури. Так основний дохід сімейного бюджету йде на реабілітацію.
Зараз проживаю з сім’єю у будинку матері, але дуже мріємо про власне житло. Тим паче, що у мене ще є молодший брат, який також хоче жити окремо і зараз знімає квартиру. Але він у будь-який час може повернутися в цей будинок, і тоді різним поколінням вжитися в одному будинку буде ще важче.
Я заробляю непогано, але щоб купити власний будинок коштів не вистачає. Але є один актив – земля, який зараз через мораторій лежить мертвим вантажем. Я власник 2-х паїв по 3,5 га кожен. Оскільки з землею нічого більше не можу зробити, то, як і всі інші, здаю її в оренду за копійки. За оренду паю я отримую як розмір мінімальної заробітньої плати в Україні, а якщо ще й включити податки, то виходить 3 500 грн на рік. Отже, 1 000 грн за га.
Чув, що в Харківській області виплачують до 12 000 грн за 5 га, а у нас така вартість. Через відсутність конкуренції орендарі встановлюють вартість оренди на свій розсуд, що неприпустимо.
Знаю, що після відкриття ринку землі вартість оренди і продажу землі зросте, тому хоч і виставив оголошення про продаж сільгоспземлі в інтернеті, не хочеться поспішати з продажем. Але життєві обставини змушують це зробити. У своєму оголошенні я поставив суму 190 000 грн. Бажаючих купити поки немає, оскільки шукають місце біля річки, щоб можна було налагодити зрошення. Але щоб переоформити і фактично продати землю в умовах мораторію можна без проблем. Наприклад, я знаю, що в Харківській області хто хотів, вже давно попродавав.
Ідеальною була б ситуація, якби я міг взяти кредит під заставу землі і поступового його виплачувати. Тоді б і власний будинок був, і земля б залишилася зі мною, щоб потім передати її дітям. Ми хочемо купити не квартиру, а саме будинок, щоб мати свій город, сад. Після виплати кредиту, я б, напевно, продовжив здавати землю в оренду, тим паче, що її вартість зросте після відкриття ринку землі. А гроші міг використати для оздоровлення дітей та відпочинок з сім’єю.
У мене є багато таких знайомих, які отримали від колишнього радгоспу в смт Біленьке землю, і зараз їм потрібні кошти на власні потреби: у когось ремонт, у когось операція, хтось хоче допомогти дітям і так далі. Є бабусі, дідусі, у яких немає спадкоємців, але є земля. Їм не вистачає пенсії і ці люди, маючи землю, яка після їх смерті відійде не зрозуміло кому, мають зараз економити на всьому. Вони могли б її продати, щоб хоча б підлікуватися та нормально прожити останні роки.
Я вважаю, що це несправедливо, коли ми маємо власність, а нам забороняють робити з нею те, що ми вважаємо за потрібне. Тому і змушені шукати різні сірі схеми, щоб обійти мораторій. Але в таких випадках і власник паю, і покупець цієї землі залишаються незахищеними законом. Хто б там що не казав перед виборами, повноцінний ринок землі в Україні давно потрібен. Це і має стати першорчерговим завданням обраного невдовзі президента України.