/ Фото: Pixabay
В руках у героїв цих романів – армійський револьвер і мисливський ніж. Деякі з них не відають, що роблять і куди ідуть. Все разом – від психологічного трилеру з сімейного життя до історичного бойовика з кримінальним детективом укупі – не дасть вам ані задрімати, ані передихнути, ані згадати про всі нинішні негаразди.
Джошуа Ферріс. Без імені. – Х.: Фабула, 2020
Цей незвичний роман справді немов відповідає на споконвічні філософські питання: "хто ми?", "звідки ми?", "куди йдемо?", адже ані головний герой, ані його дружина достоту не знають, як впоратися з хворобою. Уявіть собі, що чоловік раптово кидає роботу, уриває розмову, не додумує думку та йде собі геть крізь сніг чи спеку, виснажується мало не до смерті, не пригадуючи, що і де з ним сталося. Тож для життя йому з дружиною доводиться викроювати лише короткі години ремісії. Причому лікарі лише безпорадно розводять руками, оскільки цей випадок не відомий науці. Найскладніше, звісно, в побуті, з рідними та близькими, які не всі знають про цю недугу. Особливо діти, які гадають, що так можуть поводитися лише наркомани. "Він був прикутий наручниками до узголів’я ліжка, – згадує дочка, зазирнувши у спальню до батьків. – Його руки були напружені, мовби трималися за кільця в спортзалі. Здавалося, ніби він просто робить вправи, як у школі, типу "велосипед у повітрі", але його ноги були опущені нижче й рухалися різко, немов посмикуючись". Але герой не здається, він хоче знати причину, докопатися до суті, пояснити незбагненне.
Мілєнко Єрґович. Вілімовський. – К.: Комора, 2020
Автор цього роману – найвідоміший боснійсько-хорватський письменник – зазвичай заглиблений в історію балканських країн, розповідаючи про польського професора на пенсії Томаша Мєрошевського. Щоб полегшити життя своєму сину, хворому на туберкульоз кісток, вони вирушають з Кракова до захованого в горах готелю на узбережжі Адріатичного моря. Утім зрозуміло, що є сенси, які читач має відшукати за, на перший погляд, простою оповіддю про певну добу і людей у ній. Власне, про час подій роману. Це 1938 рік, а тому в книжці, хоч і не прямо, але дуже відчутно йдеться про наближення війни. Коли професор із сином, його вчителем, гувернанткою та ще кількома помічника з'являються у невеликих гірських селах, їхню делегацію сприймають як супровід диявола ‒ Караджоза. Хабі таке віщує щось хороше? Проте навіть в атмосфері наближення апокаліпсису завжди знайдеться місце коханню: першому дитячому чи вже літньої людини ‒ неважливо.
Кейт Аткінсон. Розшифровка. – К.: Наш Формат, 2020
На початку цього роману з героїнею стається біда, і саме від цього моменту починається її розповідь про життя у складні часи. "- Міс Армстронт? Міс Армстронг) ви мене чуєте? Чує, а ось відповісти, здається, таки не може. Ушкодження серйозні. Вона вся переламана. Її збила машина. Сама винна – так довго прожила за кордоном, що задумалася й поглянула не в той бік, перш ніж переходити Вігмор-стрит у літніх сутінках". Тож під час Другої світової війни 18-річна Джульєтта Армстронґ вступає до шпигунських лав, узявши до рук потужну зброю – друкарську машинку. Розшифровуючи розмови британських розвідників і фашистських прибічників, головна героїня стає частиною злочинів, державних таємниць і заплутаних обманів. Але й у мирному житті вже зрілу міс Армстронґ переслідує таємниче минуле, де, здавалося б, безперечні істини розбиваються об нові факти, а їй доводиться розплачуватися за необережні вчинки молодості. У цьому детективному романі Кейт Аткінсон знову дає нам почути сильний жіночий голос у буремну воєнну добу. Авторка блискуче відтворює історичні події, переплітаючи їх з вигадками та переносячи читачів у ті часи.
Андрій Новік. Аномалія. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020
Географія цього психологічного та інтелектуального чтива напрочуд широка, а події та їх наслідки неабияк заплутані й таємничі. Німеччина і США, Іспанія, Франція та Марокко – саме в таких просторових межах відбувається дійство. Що ж до часу... Все починається у наші дні, в Гамбурзі, де створюється реальність, якою надалі годі опанувати. Саме тут науковця Александера Бунге знаходять мертвим у власному кабінеті. Він був одним з учасників експериментів з виявлення гравітаційної аномалії в кристалах. Агент спецслужби Маркус Бруннер починає розслідування. Тим часом українці Остап, Віталій, Ян та Марта прилітають в Марокко на відпочинок. Під час екскурсії вони опиняються в моторошній ДТП. Це було так дивно, наче водії випали з цієї реальності на кілька секунд. Остап розуміє, що відбувається щось незвичайне. А потім він зустрічає Аміру — дівчинку, що вижила після тієї ДТП. І стала інакшою… Тепер на неї розпочато полювання. Аміра якось пов’язана зі смертю науковця Бунге. Бруннер хоче знайти дівчинку. Бо вона — ключ до катастрофи… "Книга, яку ви зараз тримаєте в руках, у певному значенні є особливою для мене, – зауважує автор. – У ній описано речі, які оточують нас із вами, однак про які ми навіть не здогадуємося. Кожен проведений дослід містить під собою реальне підґрунтя, а загадкові просторово-часові кристали насправді існують".
Ирина Лобусова. Дневник призрака. – Х.: Фолио, 2020
За сюжетом, погодившись не з власної волі співпрацювати з НКВД, героїня цього ретро-роману, Зінаїда Крестовська, чудово усвідомлює, що спокійного життя у неї більше не буде. Однак реальність виявляється страшніша за будь-які її припущення. Намагаючись зрозуміти походження старовинної книги, сторінка з якої випадково потрапляє їй в руки, Зіна з подивом виявляє, що за нею полює не тільки вона, але й НКВД. А ще не менш страшна організація ... Що ж такого важливого у цьому манускрипті? Чому при його пошуках гинуть люди? Ця таємниця не дає спокою Крестовській. Тим більше, коли у місті з’являється таємничий незнайомець. "Просьба отвезти его к одесскому побережью не выглядела странной. Странны были два армейских револьвера да охотничий нож. Этот арсенал моряк разглядел, когда мужчина входил в хлипкую единственную каюту, предназначенную для перевозки пассажиров. Он вошел на борт с одним саквояжем — и моряк подозревал, что в саквояже из оружейного арсенала может быть что-то еще".