Зараз, коли нашу державу розкрадати майже не можливо – можна тільки перекрадати об’єкти один у одного – що в останні десять років і відбувається, найважливішим є уже навіть не поняття професійності влади, а поняття чесності влади. Причому чесності не на камеру.
Чому ми говоримо про це зараз, коли виборів немає? Тому що говорити про це під час виборів уже пізно. Чесність – не вроджена чеснота, але вона набувається за рахунок певних вправ і досвіду. Природа людина така, що нечесною вона може стати без додаткових зусиль, а от для того, щоб бути чесним, потрібні певні кроки. Значення генів було сильно пер е оцінене науковцями двадцятого сторіччя: за новими даними, генетична природа здатна вплинути на формування людини лише на 40-50%. Все решта – оточення, школа, сім ` я і звички. Отож рівень політопоганення може бути настільки великим і значним, що іде ї про те, що ще вчора несправедливий політик, потрапивши в оточення справедливих, може стати чесним, виглядають як казка.
Оточення псує або надихає. Хороша людина, потрапивши в погане оточення, опоганюється. Погана людина, потрапивши в нормальне оточення, також змінюється на свою протилежність. Ватник може перетворитися на майданера, м айданер — частково на вату. Наукові докази цього є. Ними можна вважати випадки, коли бійці АТО одружуються з ватницями, і навпаки. Випадки поодинокі, але для науки цього достатньо.
Для суспільства – ні. Для того, щоби бути чесним, потрібні не просто поодинокі гарні – освічені, духовні, виховані і нормально євроінтеґровані люди. Треба цілі товариства чеснотливих людей, потрібен вплив гарних, героїчних прикладів.
Така героїка – готовності пожертвувати навіть власним життям, не те що тільки добробутом – мала і має місце – на Майдані та в зоні АТО. Ми з подивом відзначаємо, що сивочолі чоловіки йдуть захищати свою землю замість тих тридцятирічних, які переховуються, щоб ніяк не отримати повісток з військкомату. Однак правда в тому, що межи цих сивочолих дуже мало мерів міст, родичів депутатів та інших прокабінетних достойників. Як правило, гідність і героїзм проявляють чесні люди з простого народу. Так було завжди, і імена їх були приречені переважно залишитися не відомими.
Упродовж останніх півтора року ми побачили: переважно молоді люди беруть на себе ініціативу боротьби за державність власної країни, за її права, за її Конституці ю . Це пов ` язано з тим, що чим ста р ша людина, тим вона більш послідовна в усьому тому, чому навчило її життя. Якщо життя навчило її бути скромною, самовідданою, жертовною та чесною людиною, то вона залишається скромною, самовідданою, жертовною та чесною, якщо – красти з держбюджету, то годі очікувати від неї справедливості в подальшому, годі. Чудеса бувають, але ці чудеса – винятки.
Змінитися можна. Можна змінити все на набагато краще і в Україні. Але найбільшою проблемою у нас сьогодні є і довго залишатиметься те, що ми зневірилися в пошуках і очікуваннях чесної влади. Ми думаємо, що серед нас немає справедливих людей. І тому, навіть коли участь у виборах беруть реально чесні люди, існує 90% ймовірності того, що ми їм не повіримо.