Помер Сергій Проскурня... Ми багато в чому розходилися у поглядах, але це не заважало нам бути друзями.
Зідзвонювалися, зустрічалися, ділилися планами, дискутували на різні теми – від політики до впливу творчого методу Школи корифеїв на формування Детройтської театральної школи. Багато речей Сергій як творча людина сприймав дещо наївно, з широко відкритими очима і широко розкритим серцем... Свого часу я намагався відмовити його від пропозиції очолити Одеський театр опери та балету – щоправда, без особливого успіху: Сергій загорівся ідеєю, він вірив, що зробить справжній переворот в культурному житті Одеси. Він познайомив мене з покійним нині Богданом Сильвестровичем Ступкою та цілою плеядою творчих особистостей...
Познайомилися з Сергієм ми ще на "Червоній руті" 1989 року, але тісно зійшлися у 1998-му, коли Сергій організовував амбітний проект "Гранди мистецтв" (тоді до Львова приїздили зірки світової сцени)...
Заглянув у месенджер. Наше останнє спілкування кілька місяців тому:
– Вітаю, Костику! Нехай ранки будуть сонячні!
– Дякую, Сергію!
– А за вікном знову смог... то хай сонце в душі світить і гріє!
– Усякий смог рано чи пізно розвіється) головне вірити.
– Так, ВІРИТИ! Для цього й живемо)
Спочивай з Богом, Сергію! Однією світлою людиною на землі стало менше.