Кілька днів тому ми стисло описали елементи, що містить пенсійна реформа, пояснили формулу розрахунку пенсії та розібралися, що в ній змінюється. У цій статті пірнемо більше у елементи реформи та пояснимо ті, що потребують роз’яснення.
ЩО СТОСУЄТЬСЯ НИНІШНІХ ПЕНСІОНЕРІВ
Збільшення мінімальної пенсії
Для осіб старше 60 років мінімальна пенсія дорівнює прожитковому мінімуму, для тих, хто старше 65 років – становитиме 40% від мінімальної зарплати.
Це збільшує виплати до 1452 грн з початково запланованого 1373 грн, що накладає додатковий тягар на бюджет, адже цього не було враховано ні у проекті Державного бюджету – 2018, ні в Бюджеті жовтня-грудня поточного року.
Особливості:
- Якщо в особи є пенсія або аналогічна сума за кордоном – то виплата по мінімальній пенсії зменшується на ці суми.
- Мінімальний розмір пенсії залишається більшим для чоловіків-шахтарів та жінок, що працювали за списком №1 – становить 80% від заробітної плати цієї особи та не менше, як три розміри прожиткового мінімуму.
Індексація
Перерахунок пенсій відбуватиметься автоматично починаючи з 2021 року. Для цього не потрібно буде додаткове рішення Уряду. Коефіцієнт зростання буде визначатися за три попередні роки (50% зростання споживчих цін та 50% зростання середньої заробітної плати за три попередні календарні роки).
Офіційно заявляється, що показник середньої заробітної плати у 2019-2020 буде збільшуватися на коефіцієнт, що відповідає 50% зростання споживчих цін та 50% зростання середньої заробітної плати за один попередній рік, проте із Закону цього явно не видно. "У 2019-2020 роках рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для перерахунку пенсій, приймається на законодавчому рівні на відповідний рік".
ЩО СТОСУЄТЬСЯ МАЙБУТНІХ ПЕНСІОНЕРІВ
Стаж/вік
Однією із основних рис пенсійної реформи, є підвищення вимог до робочого стажу. Зокрема зараз обов’язковий стаж підвищать із 15 до 25 років, а до 2028 року він поступово зросте до 35 років. Менше можливостей для раннього виходу на пенсію, проте більше варіантів – це те, що передбачає пенсійна реформа. Залежно від того, скільки часу людина працювала, сплачуючи страхові внески до Пенсійного фонду, вона зможе вийти на пенсію в 60, 63 або 65 років.
За прийнятим Законом, з 1 січня 2018 року:
- у 60 років на пенсію зможуть вийти ті, хто має страховий стаж принаймні 25 років (за чинними правилами – 15);
- у 63-річному віці вихід на пенсію можливий за наявності стажу від 15 до 25 років.
Щороку до 2028 вимоги до стажу збільшуватимуться на 1 рік, а у 2019 році додається ще один варіант виходу на пенсію: у 65-річному віці, якщо стаж складає від 15 років до 16 (і надалі – від 15 до мінімально необхідного стажу для виходу на пенсію в 63 роки). В кінцевому варіанті з 2028 року у 60 років на пенсію зможуть виходити ті, хто пропрацював 35 років. При чому мінімальний пенсійний вік для жінок продовжуватиме підвищуватися до 60 років поступово до 2021 року за планом .
Виглядатиме перехідний період так, як на малюнку Схема гнучкого коридору виходу на пенсiю
Передбачено також ще один компенсатор зміни порядку обчислення стажу – це зарахування до стажу додаткових періодів. Зокрема:
• для підприємців – періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку;
• для військових – проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
• для жінок, які народили і виховують дітей – відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;
• для студентів – денна форма навчання у вищих навчальних закладах, в аспірантурі та докторантурі за умови сплати внесків.
Винятки:
- Для списків №1 і №2 – фіксується 25 років стажу для чоловіків, 20 років – для жінок.
- Артистам (балеринам, музикантам тощо) – пенсії будуть призначатися за єдиною умовою – наявність стажу творчої діяльності 20-35 років, незалежно від віку.
ЩО СТОСУЄТЬСЯ ВСІХ
Накопичення
Перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування запроваджується з 1 січня 2019 року. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування є особи, які станом на 1 січня 2019 року підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом і мають більше 10 років до настання пенсійного віку. При цьому 64% людей проти обов’язкових відрахувань, і вважають, що примусу не потрібно, а люди мають самі вирішувати скільки і яким чином заощаджувати. Про це говорять результати дослідження, що було ініційоване Центром економічної стратегії (ЦЕС) за підтримки Посольства Чехії в Україні (опитування проведене GfK Ukraine в липні-вересні поточного року).
Введення накопичувального рівня накладатиме додатковий податок на їх зарплати, а зважаючи на майже повну відсутність в Україні інвестиційних інструментів і закритість зовнішніх ринків, ці кошти будуть вкладатися з великим ризиком або у ненадійні цінні папери, або у державні облігації чи державні банки.
Ще про змiни
Разом із законопроектом №6614 був прийнятий і інший, невеликий – №6617 . Ним вносяться зміни до Бюджетного кодексу України. До видатків Державного бюджету на соціальний захист додаються видатки на "на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Тобто доплати до прожиткового мінімуму та пенсії працівникам за списком №1 (робота з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, для якої пенсії надаються за умови наявності стажу 15 та 7,5 років і у розмірі не менше 3 прожиткових мінімумів) будуть фінансуватися напряму з Держбюджету.
Те, що такі працівники зі шкідливими умовами праці мають виходити на пенсію раніше – це правильний принцип. Але за шкідливі умови і важку роботу має компенсувати роботодавець, а не всі громадяни своїми податками. Багато підприємств, що наймають громадян у виробництва зі складними умовами праці, не є державними, часто навіть це підприємства, що належать олігархам.