/ Фото: Pixabay
Протягом кількох вихідних днів довелося побувати у багатьох місцях України. Десь з робочими поїздками, десь, як то кажуть, "для душі". Ці дні якраз припали на "погодний злам", коли Україна перейшла від метеорологічної ранньої весни одразу до спекотного літа. Ще добу тому люди одягали кофтини та куртки, вже сьогодні – спека плавить асфальт та випалює траву.
Я не дарма почав з цього. Адже під час поїздок бачив, що накоїла стихія, зокрема які збитки несе сільське господарство – особливо садівництво та ягідництво. Фруктові дерева багато де обсипались, полуниця, вишня, черешня, слива та абрикоса – традиційні літні ласощі – будуть дефіцитом. І скрізь я чув нарікання, а точніше бажання людей, мовляв, от би знати, коли точно дощитиме, а коли "пектиме", щоб і дерева підживить, і від шкідників чи хвороб обприскати.
Я замислився. Адже справді, як можна визначити погоду з високою вірогідністю на відносно невеликій території, скажімо, одного району чи області? Адже поважний Гідрометцентр, коли говорить про можливість опадів, має на увазі вірогідність дощу від 10%. Але ж навіть вірогідність у 50% – це "або буде, або не буде". А якщо взяти до уваги географічні особливості регіонів України, то ймовірність літніх конвективних злив є настільки ж високою в одному місці, наскільки мізерною в іншому, і навпаки.
То як все це спрогнозувати, а заразом і допомогти сільському господарству? Адже у тій-таки Америці не менш складна географія, але вони якось примудряються мати високі врожаї незалежно від погоди.
Любителів поговорити про ГМО та страшну картоплю, яка сама ховається в нору від граду, прошу не турбувати. Адже далі мова піде про високі технології, а не теорію змови.
Отже, шукаючи відповіді на питання, як ті "кляті буржуї" (звісно, жарт) вирощують врожаї, маючи складну погоду, поринув у світ цифр, даних, зведень і з подивом дізнався, що, наприклад, у США, а вже і у Європі, існує ціла система використання безпілотників для прогнозування погоди в локальній місцевості та контролю сільського господарства.
Так, я знову про БПЛА та дрони. Так от, друзі. З використанням безпілотних апаратів у США та "аграрних" країнах Європи (та вже й не лише у Європі) отримують метеорологічні дані на окремих територіях про: вологість повітря на різній висоті, видимість, висоту нижньої межі хмар, наявності явищ погоди (опадів, туману, імли, димів), конвективні процеси, напрямки вітру, теплові струмені з відбиттям від землі та так звані "температурні загороди", якими є природні перешкоди – ріки, яри і так далі.
Більше того, існують навіть вимоги до БПЛА для ефективного проведення моніторингу погодних умов з повітря: протяжність маршруту – не менше 200 км, час польоту – не менше 2 годин, крейсерська швидкість – не менше 200 км/год. Практична стеля БПЛА має дозволяти визначати верхню межу метеорологічних об'єктів, яка в багатьох випадках перевищує 10 км. А ще існують функціональні особливості для використання безпілотників у погодонебезпечних регіонах.
Тобто, що ми маємо? А маємо ті ж самі дані, якими користуються синоптики, складаючи "глобальні прогнози", використовуючи дані супутників, але виключно для певної відносно невеликої території.
Хто складатиме ці прогнози для умовного Шевченківського району якоїсь області? Ну звісно, що не Гідрометцентр. Так, в кожному обласному центрі мають бути свої метеорологи, і вони є. Але й вони не займатимуться такими речами. То хто ж тоді попередить аграріїв умовних трьох сіл про те, що найближчої доби в них буде злива, а тому не варто проводити обприскувальні роботи, бо все змиє, а фермерам сусіднього села порадить полити сади, бо найближчий тиждень стоятиме спека, не дивлячись на те, що села "за горбом" будуть мокнути від дощів?
Все і складно і просто водночас, як і багато речей у сучасному житті. Складно, оскільки такі прогнози складаються вже давно на 80% за допомогою комп’ютерних технологій. І людина (фахівець) лише може порівнювати та корегувати ці дані. Зокрема дані з БПЛА та дронів передаються на складну потужну інформсистему, яка за допомогою аналітичних алгоритмів та порівняльних даних робить прогностичні карти. Ну, звісно, ще кілька операторів БПЛА, котрі керують польотами дронів.
І в цій складності є вся простота. Тобто вся поточна та необхідна інформація надаватиметься вичерпно із ймовірністю не 10% чи навіть не 50%, а в обсязі, необхідному для ефективного ведення сільського господарства, яке чомусь останнім часом в Україні дедалі більше залежить від погодних умов та природних факторів (чого варті лише миші, які з’їли увесь запас зерна з держрезерву).
Звісно, всі ці речі – то не дешеве задоволення. І дрони, і наймані оператори, і потужні аналітичні системи. Але ж і сучасні фермери – не бідні люди. І якщо декілька фермерів якоїсь області об’єднають свої фінансові зусилля, то абсолютно вільно зможуть закупити такі системи та найняти працівників. Принаймні на сезонні, критично необхідні періоди. І це окупиться в декілька разів і аграріям, і українцям. Адже ринок буде заповнено продукцією власного виробництва.
Де взяти такі системи? Ну, було би бажання. Називати виробників не буду, щоб не звинуватили у рекламуванні. А де взяти фахівців – то їх в Україні вистачає. І є державні навчальні заклади, наприклад той таки Кременчуцький льотний коледж, де готуватимуть операторів БПЛА.
До речі ще кілька слів про погодні безпілотники. Є дані, що у деяких країнах БПЛА використовують вже не лише для складання прогностичних погодних карт. Там взялися використовувати дрони для "створення" погоди у прямому розумінні. Що ви чули, наприклад, про "засівання хмар" хімікатами для формування дощу? Це робиться, щоб викликати дощ там, де він необхідний, або попередити там, де він не потрібен. Американські розробники ще в 2016 році створили і випробували безпілотник, здатний розпорошувати йодисте срібло, який може працювати навіть в несприятливих умовах в повітрі. І сьогодні такі технології використовуються на повну потужність.
Тому, на моє глибоке переконання, сучасним заможним агрохолдингам потрібно брати на озброєння технології регіонального метеопрогнозуання принаймні вже для того, щоб мати абсолютну стабільність у розумінні того, яку погоду очікувати. Адже коли попереджений, то значить озброєний.
А про використання БПЛА безпосередньо в агропромисловості, як то спостереження чи контроль за дозріванням – то взагалі мови немає. Все це можна і треба поєднувати. І увесь світ має знати, що Україна не просто аграрна держава, а держава з високими технологіями в агропромисловості.