У Польщі останнім часом активно набирає обертів рух за права жінок. Мова про страйк жінок (strajk kobet), ще його називають протест парасольок або чорний протест.
Історія протесту бере свій початок з вересня 2016 року. Коли 22 вересня правляча більшість – партія Право та справедливість (Prawo i Sprawiedliwość) – у Сеймі спробувала проштовхнути проект закону комітету "Стоп абортам".
Даний проект мав на меті повністю заборонити у Польщі можливість переривання вагітності та притягнення до кримінальної відповідальності кожного, хто спричинить смерть зачатої дитини, в тому числі матері. Передбачалося, що у випадку викидня будуть проводити спеціальні розслідування та експертизи, щоб перевіряти чи не позбавляються польки таким чином дітей. Варто сказати, що у Польщі тема абортів була досить жорстко регламентована як церквою, так і державою. Враховуючи вплив католицької церкви у Польщі та відношення церкви до абортів, у 90-х роках держава та церква знайшли компроміс щодо абортів, вони були дозволенні у трьох випадках:
перший – якщо вагітність є загрозою для життя та здоров’я матері;
другий – існує ймовірність важкого і незворотного дефекту плоду або невиліковної хвороби, що загрожує його життю;
третій – вагітність стала наслідком зґвалтування.
Проект щодо повної заборони абортів збурив польське суспільство. Спочатку, тисячі людей виставляли у соціальних мережах свої фото в чорному одязі, що характеризувало жалобу та протест проти подібного закону. Але це не обмежилося мережею Інтернет.
У понеділок, 3 жовтня, відбувся загальнопольський страйк жінок. У 146 містах Польщі більше 100 тис. представниць слабкої статі вийшли на площі міст аби виразити свою незгоду щодо дій влади. На мітинги також виходили чоловіки, підтримуючи права жінок. У Варшаві 3 жовтня була злива, саме тоді парасолька стала символом протесту, а сам протест почали називати "протест парасольок".
Згідно зі соціологічних опитувань, близько 67 % поляків підтримували протестуючих. А партія влади ПіС почала втрачати симпатію громадян. Представники ПіСу почали виправдовуватися та звинувачувати опозицію у тому, що це вона маніпулює думкою людей і безпідставно звинувачує владу у тому, до чого вона не має відношення. Як аргумент наводиться те, що законопроект був поданий до Сейму громадським комітетом. Після акцій протесту питання про антиабортне законодавство було знято з порядку денного. Коли учасники протесту парасольок святкували перемогу і активність протестів значно зменшилася, представники партії влади знову повернулися до жорсткої риторики щодо антиабортного законодавства та кримінальної відповідальності жінок.
Тож жінки вийшли на другий протест. Він відзначався меншими за кількістю учасників маніфестаціями, що пройшли на території усієї Польщі. Але його відмітною рисою стало те, що активістки розпочали збір підписів під "петицією жінок". Рух жінок стає більш структурним і впорядкованим. Це може стати початком кінця для правлячої партії.
Але невже правляча верхівка у Польщі не розуміла, що подібний крок призведе до незадоволення та соціальної напруги? Чи можливо це відволікання уваги від важливих речей, які відбуваються в країні?
У кінці 2015 – початку 2016 року у Польщі відбувалися багатотисячні протести, пов’язані з тим, що нова влада (партія ПіС) не призначила 5 судів конституційного суду, обраних попередньою владою. Так як у двох з п’яти обраних суддів закінчилися повноваження, Президент мав призначити трьох, а сейм обрати ще двох. Натомість Анджей Дуда привів до присяги п’ятьох "свої" суддів, обраних новим парламентом, кваліфіклована більшість у партії ПіС.
Крім цього, до офісів опозиційної партії "Громадська платформа", яка до цього вісім років перебувала при владі, почали навідуватися представники силових структур з обшуками. Іншу опозиційну партію Nowoczesna позбавили державного фінансування. Відповідно до нового антитерористичного законодавства, телефони представників опозиції почали прослуховувати. Також влада намагається знищити незалежні ЗМІ. Почалися розмови про необхідність націоналізації газет, які наразі знаходяться у приватній власності та є непідконтрольними владі. ПіС змінив керівника публічного телебачення на "свого", і наразі на польських телеканалах не з’являються представники опозиції, а їхні цитати та заяви почали подаватися під "правильним" кутом.
Також було припинено розміщення інформації фондів та міністерств у польських газетах і журналах. Нова влада вирішила публікувати цю інформацію на спеціальному сайті, якого так і не створили. Через це газети та журнали мають фінансові труднощі, і змушені зменшувати штат.
Можу зробити припущення, що антиабортне законодавство є технологією відвертання уваги від важливих питань та переключення акцентів у суспільстві. Окрім політичних процесів, у Польщі є певні економічні загрози. Адже ПіС прийшов до влади на обіцянках зменшити пенсійний вік, і, як часто це буває з популістичними партіями, опинився у пастці власних обіцянок.
Протест парасольок може стати сніжною кулею. І перерости з вузької теми прав жінок у більш широких рух, який стосуватиметься як політичних, так і економічних питань та збирати увесь негатив який є у суспільстві. Варто пригадати Майдан, який розпочинався із не підписання угоди про асоціацію з ЄС і також не віщував серйозних загроз для тодішнього політичного режиму.