Тримаючи рахунки своєї компанії в офшорах, Порошенко, можливо, не збагатився більше за попередню владу. Можливо навіть "зекономив" на податках менше, ніж заробляє Демчишин на газових потоках чи Чугунніков на нелегальному видобутку бурштину.
Проте своїми діями Порошенко обікрав Україну в іміджевому плані набагато більше. Адже ніхто не захоче давати кредит країні, Президент якої не платить податки. Жоден підприємець не захоче легально вести бізнес, бо Президент країни не вважає за потрібне так робити. І, врешті, жоден інвестор не повірить у прозорість нашої правоохоронної системи, оскільки жоден орган не вважає за потрібне розслідувати дії Порошенка, що містять ознаки складу злочину.
Ми не можемо закрити очі на те, про що дізнався весь світ.
Олег Ляшко
Таке враження, що ми або світ – або й ми й планета разом – остаточно збожеволіли.
Мало нам ментальної революції, хвиль біженців, переселенців усіх мастей, всесвітнього тероризму та звичайного містечкового хамства місцевих куркулів-політиків, так на вихідні вибухнув ще й Карбах-2, а за цим, мов на замовлення, послідували також одкровення від панамської компанії Mossack Fonseca.
На тлі невщухаючих обстрілів у районі Авдіївки та "загрози" повного розриву дипвідносин із РФ після засідання парламенту 11 квітня останнє одкровення з офшорами виглядає достатньо загрозливо, тому що не двозначно ставить під удар і так не вельми рейтингово блискучу репутацію українського президента. А отже і його політсили, яка правдами і неправдами присягається нашкребти на чергову парламентську коаліцію.
Хоча якщо уважніше спостерігати за реакцією експертів від тієї чи іншої політсили в медіа, то за гучним всесвітнім скандалом для нас особисто вимальовується досить проста і сподівана місцева комбінація: чергові перевибори.
Може, у Норвегії або Франції розслідування, проведені на основі даних компанії Mossack Fonseca і призведуть до зміщень з титулованих посад, навряд чи можна очікувати "зречення Порошенка". Він і так залишив свою посаду згідно з деякими першоквітневими жартами. Але головне в іншому: ніхто насправді не хоче негайного усунення Петра Олексійовича з престолу – тому що політична криза в Україні, передусім криза вищих ешелонів влади – і так досягла ватерлінії (уряду довіри немає, а парламент розколотий під час свої боротьби за сфери впливу – як політичні, так і економічні).
У цій ситуації – заради безпеки і так вкрай розбалансованої вітрами внутрішньої та зовнішньої незгоди держави Україна – можна було б узагалі проігнорувати всесвітній офшорний скандал. Тим більше, що формальний привід "вибачити Порошенка" є: він не встиг використати свої три офшори для відмивання грошей і несплати податків під час ймовірного продажу свого бізнесу.
Однак навряд чи на це підуть очманілі від самої можливості виборчих перегонів численні друзі та опоненти Порошенка в політикумі.
Для "Опоблока" дана "проблема" почесного лідера БПП – прекрасний шанс знайти консенсус із правлячим блоком, якого "попутники" по Революції спробують якщо не негайно політично розвінчати, то принаймні як слід "порвати" на виборах. Для одіозного лідера радикалів Олега Ляшка тема критики БППістів – трамплін у крісло на наступних президентських виборах . Для "Самопомічі" та БЮТ як вода потрібні максимально негайні вибори задля здійснення рокіровки у парламенті на місці НФ та БПП. Для НФ ковадло дострокових виборів – шанс в потрібний бік вирівняти міну поганої гри свого першого обличчя в уряді.
Не зважаючи на "гарну" компанію з Ліонеля Мессі, Володимира Путіна та медіамагната Мохамада Захура, до якої потрапив президент України, схоже, зиск з офшорної трагедії його недалекоглядних менеджерів матимуть в Україні всі, крім Порошенка.
На тлі телеспічів-перегонів, позбавлених статистики та конкретних відповідей на конкретні запитання, від деяких політсил, які почалися дуже давно – ще з не надто успішної кампанії врятування Савченко, я вже кілька місяців живу в передчутті: а)перевибори – невідворотні; б) багато-хто до аморального поспішного, з огляду на порожній народний гаманець, із ними поспішає.
"З точки зору звичайної людини, це аморально, але з точки зору світової економіки – загальноприйнята практика", – прокоментував ситуацію з офшорним скандалом Олександр Пасхавер, членкор УТАНУ.
З точки зору не тільки світової, а й української економіки передчасно ділити шкуру невбитого ведмедя Порошенківських солодощів.
З боку тих, кому ця країна вже делегувала два роки тому всю повноту влади якраз у надії, що передчасні вибори більше не будуть потрібні так часто, а корупція буде подолана – хоча б частково, аморально підштовхувати країну у вир перевиборів. Це – з точки зору звичайної української людини в умовах дворічних поспіль перманентно надзвичайних обставин. Тому що дзвін компанії Mossack Fonseca б`є насправді не по кишенях небідних чиновників зі списку, а по головах тих народних обранців, які ледь не проломлюючи собі груди в клятьбі служіння винятково інтересам України, насправді ці інтереси з регулярною послідовністю, навіть не бувши іноземними агентами, зливають в унітаз. Трьома пальцями показуючи при цьому на себе і тільки одним вказівним – на когось іншого, зазвичай поціливши не в істину, в небо.
…Але: чи зможемо ми закрити очі на дії того, хто 21 серпня 2014 року, у розпал іловайської трагедії, відкривав офшори?