(Перед цим читайте частину І "Закон про ЖКП – удар по хаосу в комуналці" та частину ІІ "Прозорий управитель або закон "Про ЖКП" – практика контролю").
Ухвалення Закону "Про ЖКП" завершило процес формування законодавчої бази для реформування житлово-комунального сектору. Регуляторні бар’єри для розвитку конкурентного ринку ЖКП знято. Аби ці закони запрацювали, Кабміну необхідно прийняття низку підзаконних актів. Більшість із них у Мінрегіоні вже розробили і спрямували на погодження. Тож свою роль у формуванні нового якісного ринку ЖКП Мінрегіон виконує сумлінно. Чого вимагає від інших учасників реформи.
Основні ролі у формуванні нового ринку ЖКП
Місцева влада
З огляду на реформу ЖКГ важливо, що прийняті закони розробили з урахуванням концепції децентралізації. Цей пакет законів збільшує повноваження місцевих органів влади. Зокрема, передбачено списання будинків із балансу муніципалітетів. Для останніх це означає, що кошти, які вони витрачають на ремонт житлового фонду, повинні надаватися не ЖЕКам, а мешканцям. А люди самі вирішуватимуть, якого підрядника обрати. Вони точно проконтролюють якість виконаної роботи і отримають від виконавців відповідні гарантії. Деякі муніципалітети втратять у такий спосіб 300-400 млн гривень щороку. Звісно, не усім меріям це подобається, але у будь-якому випадку це – справедливо щодо власників будинків.
Із вступом Закону "Про ЖКП" в дію, місцева влада отримає повноваження та інструменти для створення конкурентного ринку управління багатоквартирними будинками. Він замінить застарілу модель ЖЕКів і сприятиме модернізації житлового фонду за допомогою державних програм, встановленню 100% комерційного обліку комунальних послуг, модернізації підприємств теплокомуненерго, аби населення отримувало якісні послуги за помірну ціну.
Відтепер органи місцевого самоврядування мають усі інструменти для якісного і конкурентного ринку теплопостачання. У більшості міст тарифи на опалення та гарячу воду встановлюються на місцях. Саме органи місцевого самоврядування приймають рішення про початок і завершення опалювального сезону. Так само у їхній компетенції – фінансування встановлення лічильників у багатоповерхівках. До їхніх обов’язків належить сприяння реструктуризації боргів ТКЕ з метою підвищення інвестиційної привабливості цих підприємств. Саме органи місцевого самоврядування повинні розробляти схеми теплопостачання у місті.
Постачальники послуг
Основне завдання підприємств ЖКГ – забезпечити споживачам якісні послуги. Наразі більшість підприємств галузі технологічно не здатні забезпечити належну якість послуг, оскільки потребують модернізації. Існуючі тарифи не забезпечують виробників теплової енергії достатнім обсягом коштів для інвестицій, але вони мають інші джерела фінансування. Приміром, міжнародні фінансові організації наразі надають фінансування за пільговими умовами.
Реалізація механізмів, запроваджених Законом "Про реструктуризацію боргів підприємств тепло- та водопостачання", дозволить підприємствам покращити фінансовий стан і підвищити інвестиційну привабливість. Тож можна стверджувати, що виконавча влада сприяє технологічній модернізації підприємств та відновленню фінансовій спроможності.
ОСББ та власники будівель
ОСББ є більш спроможним учасником ринку, аніж розрізнені співвласники квартир, оскільки мають ширший вибір інструментів для залучення фінансування та отримання державної допомоги. ОСББ мають більше шансів досягти вигідніших умов співпраці з виконавцями послуг. До того, Фонд енергоефективності, який стартує у 2018-му, співпрацюватиме лише з ОСББ. Тож, якщо хочете модернізувати свій будинок, думати треба про це завчасно. І перша порада мешканцям багатоквартирних будинків: створіть ОСББ.
У підсумку
ЖКГ – потужний фундамент економіки України. Річний обсяг коштів у цій сфері сягає 100 млрд грн комунальних платежів від населення і до 20 млрд грн бюджетних установ. Галузь ЖКП торкається кожного громадянина. Мінрегіон об’єднав зусилля професіоналів, аби створити чіткі законодавчі правила функціонування і розвитку галузі. Успішний розвиток сфери ЖКП, формування прозорого ринку – це запорука якісних послуг, створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету.
У 2014-му Уряд розпочав реформу ЖКГ. У 2015-му представили план реформи. За основу ми взяли європейську практику та директиви ЄС, адаптовані під українські реалії. Цього року прийнято закони, які дають змогу стверджувати: створено законодавчу базу для якісних перетворень. Тепер маємо впроваджувати реформу у кожному місті, територіальній громаді, будинку.
Мета цих змін — забезпечити якісні доступні послуги для людей по всій країні – від столиці до найменшого населеного пункту. Для цього необхідно надати співвласникам багатоквартирних будинків інструменти реалізації їхнього права власності, дати їм можливість стати співвласниками і самим обирати форму управління своїм активом. Прийняті закони (№417 і №1581-д) дозволяють вирішити ці питання.
Для споживачів, які хочуть не просто отримувати якісні послуги, а й реально зменшити вартість комунальних тарифів, законом передбачено дорожню карту енергомодернізації будинку, із відповідними інструментами державної фінансової підтримки.
Колосальним проривом для підприємств-постачальників стало законодавче врегулювати питання заборгованості за тепло і воду, яка сягнула 25 млрд грн. Вирішення цього питання дозволяє підприємствам залучити інвестиції у модернізацію матеріально-технічної бази.
Важливо, що ми законодавчо надали муніципалітетам повноваження управляти підприємствами-постачальниками тепла. Позитивним чинником для виконавців послуг і споживачів є запровадження принципу прозорості тарифів і справедливого розподілу рахунків. Цьому сприятиме запровадження 100% обліку спожитих послуг.
Втім, споживачі по-справжньому оцінять переваги енергоефективності за кілька років після здійсненої термомодернізації, коли почнуть за рахунок досягнутої економії повертати інвестовані кошти.
Повноцінне впровадження прийнятих законів розпочнеться у 2018 році, після прийняття низки підзаконних актів, завдяки яким будуть запроваджені необхідні механізми, процедури та методології. Попри це, вже зараз відчутний прогрес. Порівняймо разом стан справ у сфері ЖКП до початку реформи і тепер.
Що далі?
Реформування галузі водопостачання
На часі – старт реформи у сфері водопостачання. Вже ухвалено один закон, ще два – розроблені і готові до опрацювання Верховною Радою. Мінрегіон розробив і низку проектів актів, спрямованих підвищення якості послуг та імплементації європейських директив у цій галузі.
Реформування галузі поводження з побутовими відходами
Пріоритетною реформою для країни є реформування сектору поводження з побутовими відходами. У Мінрегіоні розробили Стратегію, спрямовану на те, аби охопити населення цими послугами з 78% до 90%. Необхідно збільшити практику роздільного збирання побутових відходів із 575 населених пунктів до 5000. У Стратегії заплановано досягти зменшення несанкціонованих полігонів і сміттєзвалищ на користь санкціонованих санітарних полігонів із 6 тисяч до 300. Треба досягти обсягів переробки відходів у 20%, замість 3%, як це є нині. У контексті цієї реформи розроблено проекти Законів "Про відходи електричного та електронного обладнання" і "Про батарейки, батареї і акумулятори". Ми готові до серйозної роботи з депутатами, експертами, аби законопроекти були прийняті у Верховній Раді якнайшвидше.
І на завершення. Коли у 2014-му ми розпочинали реформу житлово-комунальної сфери, чимало скептиків прирікали їй швидкий занепад. Втім, реформа виявилася перспективною і життєздатною для українського суспільства. Вона пройшла точку неповернення і впевнено набирає хід. В Україні із наступного року запрацює прозорий ринок надання житлово-комунальних послуг. А це – головна запорука успіху і досягнення результатів, які ми запланували.