Майстри жанру, видаючи свої твори, здається, ніколи не збиралися нікого лякати. Утім, описуючи містичне та інфернальне, вони несамохіть створювали справжні трилери, які розвинули їх нащадки, сучасні зірки психологічного чтива. Переконатися в цьому можна, до речі, на прикладі книжок нашого "страшного" огляду.
Говард Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів т. ІІІ . – К.: Видавництво Жупанського, 2018
Нарешті всі любителі "готичного" чтива дочекалися виходу чергової книги із зібрання творів майстра сюжетної магії і класика літературного трилера. Третій том повного зібрання прозових творів видатного метра літератури, "загадкового і потойбічного" Г. Ф. Лавкрафта присвячений останньому періоду життя і творчості письменника (з 1930-го по 1935-й рік). Саме в цей період з-під його пера з'явилися такі масштабні твори, як "Шепіт у пітьмі", "У горах божевілля", "Морок над Інсмутом", "Сни у відьминому домі" і "За пеленою часу", які завершили формування циклу Міфів Ктулху і повністю представили публіці страшну і химерну манеру письма Лавкрафта.
Курт Воннеґут. Ґалапаґос. – Чернівці: Книги - ХХІ, Вавилонська бібліотека, 2017
За сюжетом цієї історії від культового класика і автора таких романів, як "Колискова для кішки", "Бойня номер п'ять", "Синя борода", "Сніданок для чемпіонів" – внаслідок економічної кризи, війни та пандемії, останнім оплотом людства стає острів Санта-Росалія посеред Тихого океану. Але оскільки це роман, в якому поєднуються антиутопія та постапокаліпсис, і написаний він відомим автором, що культивував у своїх творах іронію на чорний гумор, то тема виродження людства розкривається з несподіваного боку. Протягом наступного мільйона років нащадки людей, які врятувалися на острові, видозмінюються, перетворюючись в тварин, що нагадують ластоногих, які, можливо, ще можуть користуватися задніми кінцівками, мають морди з зубами, а замість рук у них ласти. Розповідь у романі ведеться від імені сина Кілгора Траута, Льва (Леона) Троцького-Траута, який загинув при будівництві корабля для порятунку і спостерігав останніх людей та еволюцію їх нащадків. Ось така фантасмагорія з сумним кінцем про те, як погано мати великий мозок, багато думати, хоч ані імператором, як попереджав китайський мудрець, ані рятівником людства все одно не станеш.
Дот Гатчисон. Сад метеликів. – Х.: Віват, 2018
Одразу по виході цей роман став бестселером, і на Амазоні рекламувався, як "саме та книжка, що вас налякає". Її авторка цілком заслужено вважається новою зіркою гостросюжетної літератури", яку сьогодні порівнюють з такими майстрами жанру, як Томас Харріс, Джон Фаулз і Девід Болдаччі. Що ж до сюжету, то він більш ніж екзотичний, нагадуючи одночасно роман "Парфюмер" Зюскінда та трилер "Відок" Комара. Справа в тому, що в усіх випадках маніяком утримуються молоді жінки, і в "Саду метеликів" – це викрадені дівчата, чия шкіра вкрита татуюваннями метеликів. Утримує їх неподалік затишного маєтку Садівник, жорстокий збоченець, одержимий колекціонуванням унікальних експонатів. Утім, одній жертві вдалося врятуватися, після чого про загадковий Сад стає відомо, і двом агентам спецслужб доручено розплутати одну з найогидніших справ за всю їхню кар’єру. Утім, чи така вже правдива історія врятованої дівчини про Садівника, який здатен на все, щоб утримати красу в полоні? "- Історія завжди може стати химернішою. — Вона всміхається, але довіряти цій усмішці Віктор не наважується. Адже це зовсім не та мила усмішка, що так легко має з’являтися на вустах у дівчат її віку".
Шеннон Кьорк. Метод 15/33. – Х.: Фабула, 2018
Бачити деталі у цьому романі дуже важливо, причому вже на початку, адже його юна героїня – доволі непроста дівчина. Ще з дитинства вона вміла маніпулювати людьми, в школі врятувала цілий клас від нападу маніяка-наркомана, і ось тепер її, вагітну, викрали, вивезли за місто і тримають в незнайомому місці. День за днем вона вивчає психологію викрадача, розкладаючи по поличках всі деталі і вигадуючи чергові "методи" захисту, одержима думками про те, як помститися йому, а також врятувати життя майбутньої дитини.
"Маючи додатковий час, я тренувалася. Я маю стати от сюди. Туди і стала. Потім маю впустити це. Я вдала, що впустила мотузку. Підняти ось це і відштовхнути, простісінько он туди. Я потренувалася з дошкою на підлозі. Зняти ось це з гачка, коли йтиму з кімнати". У подальшому гостросюжетний детектив перетворюється на відвертий трилер, коли навіть агенти ФБР, які розшукують викрадену дівчину, не впевнені в тому, хто жертва, а хто злочинець. В цілому, роман про те, що трапляється, коли потерпілий – такий же холоднокровний і безжальний, як і той, хто скоїв злочин, адже "на все це знадобилося менше десяти секунд, приблизно за такий самий час він спіймав мене на моїй вулиці".
Ел. Дрейк. Горизонти наших надій . - Чернівці: ДрукАрт, 2017
За сюжетом цього роману-дебюту, присвяченому темі постапокаліпсису, маємо не таке вже й далеке майбутнє, в якому сходяться дві потужні планетарні сили – Імперія і Юніона, серед яких Україна займає не останнє місце хоча б тому, що мова про головного героя Кристіана, що родом саме звідси, але змушений з родиною і братом вибиратися до Канади. Чи варто казати, що надалі ані Бетмен з Суперменом, ані Людина-Павук з не менш мужньою і стійкою Залізною людиною не зможуть зарадити катастрофі, що насувається, а саме – воєнному конфлікту між супердержавами. І лише герой-українець разом з другом, взявши участь у науковому проекті, присвяченому проекту безсмертя, можуть врятувати людство. Утім, чи врятують? Вірус безсмертя замість того, щоб продовжити життя, вбиває все живе, а за хлопцями починають полювати обидва вищезгадані володарі світу.