/ Фото: Pixabay
Всі книжки цього огляду – наче посібник з життя, за яким можна вивчитися на щось більш пристойне, ніж те, до чого схилило рідне середовище. І мова навіть не про підлітковий період, а про більш пізнє "статеве" виховання в рамках торгівельно-грошових стосунків та інших прикрощів долі.
М. Дж. Хайленд. Дай спокій. – Х.: Фабула, 2019
Відколи маленький герой цього роману ірландської письменниці винайшов для себе спосіб розпізнавати брехню, світ для нього змінився. Його родина переїхала в Дублін з села, батько шукає роботу, мама вірить, що це так, а тим часом у татка довкола стільки принад: від друзів-гультяїв до "незнайомих" сусідок. "— Ти робив з ними щось непристойне? Він встає. Підходить до мене впритул і його ноги майже торкаються моїх. Його обличчя червоне, він важко дихає. Напевне, зараз він відшмагає мене ременем. Але я не боюся. Правда на моєму боці. Я знаю, що він був там з тими жінками. Його брехня сказала всю правду". Загалом авторка змогла проникнути у страхи і неврози дитинства, у динаміку дисфункціональної сім’ї та обернути все на захопливий твір. Тож перед нами динамічна психологічна драма про дорослішання, нужденне дитинство, зраду, зневіру і кохання, тобто безкомпромісний опис психічного розладу і зростаючого психозу. Адже детектор брехні в голові одинадцятирічного хлопчака – це небезпечна зброя проти підступного світу, який мститься за своє викриття. Свого часу цей роман номінувався на Букерівську премію.
С.Е. Гінтон. Аутсайдери. – Х.: Віват, 2018
Цей роман – американська класика ХХ століття про 1960-ті, де підлітки з невеличкого міста ведуть війну між західними і східними кварталами. З одного боку – реалії, які нагадують класичні "вулиця на вулицю" чи "район на район", хіба що у даному випадку мова не про бійки між рівними ("вулицями" і "районами"). Наразі це не дрібні хлопчачі конфлікти, а серйозний соціальний конфлікт – між бідними дітьми вулиць і представниками золотої молоді. "Якщо ти масний, то не дуже погуляєш на самоті, – розповідає головний герой. – Хтось наскочить або підійде й закричить: "Маснюк!" Це неприкольно, якщо розумієте, про що я. На нас нападають соци (не впевнений, чи правильно пишу це слово). Так ми скорочено називаємо хлопців "соціально порядних" — це вершки, багатенькі дітки з Вест-Сайду. А ми мешкаємо в Іст-Сайді, нас називають масноволосими". По-друге, книжка – це, по суті, справжній взірець роману виховання, актуальний до сьогодні, коли в підлітків лишаються ті самі проблеми, головна з яких, виявляється – вижити в соціумі. Причому фізично, про що міркує герой книжки вже на її початку: "Коли я вийшов із темряви кінотеатру на освітлену яскравим сонцем вулицю, у голові крутилися лише дві думки: про Пола Ньюмана й про те, як повернутися додому".
Павло Коробчук. Ключові клапани. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019
Ця книжка — художня історія Незалежності, книжка про дружбу і зраду, славу і звинувачення, хворобу і любов, музику й мужність. Це життя чотирьох шкільних друзів, кожне з яких є варіантом розвитку країни. Зрештою, герої мають знову зібратися для розкриття больових точок минулого, для початку нового кругообігу. Усі герої народилися за часів Радянського Союзу, коли він помалу розпадався. Будучи дітьми, спостерігали за тим, як народжується Україна, як проходять мітинги, майорять прапори, народжується держава. Потім були злидні, батьки на заробітках у Польщі, брак грошей, зневіра і відсутність перспектив. Таким чином, наші герої зростали разом із українською державою. Школа, навчання, праця. Нарешті, Помаранчева революція, а згодом Революції Гідності, а наприкінці участь в АТО.
Юрій Щербак. Час смертохристів. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2019
Цей роман – гостросюжетний політичний трилер, дія якого розгортається напере-додні "Четвертої глобальної війни". По суті, чудова антиутопія, у якій за гротескною формою і фантастичністю ситуацій стоїть реальна масштабність можливих геополітичних подій майбутнього. Будучи написаний вісім років тому, цей твір передбачив чимало трагічних моментів наших днів. Вагомої переконливості твору надає також і та обставина, що автор роману як колишній Надзвичайний посол України у США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі має широкий кут зору на проблематику міжнародних відносин. У своєму романі він щедро використовує цитування таємних документів, які розкривають цинізм і подвійні стандарти гравців світової політичної сцени, і подає своє парадоксальне бачення того, що може статися з Україною і світом у майбутньому. "Час смертохристів" — перший роман із трилогії "Час".
Володимир Дмитренко Михайло Відейко. Історія грошей. – Х.: Фоліо, 2019
Як справедливо зазначає передмова до цієї книжки, гроші — один з найбільших винаходів людства, чия поява сприяла розвитку обміну та торгівлі. Важко уявити без них нормальне функціонування світової економіки. Саме у грошах ми одержуємо зарплати, гонорари, дивіденди. У грошовому вимірі плануються і сімейні бюджети, й бюджети фірм, і бюджети країн. Коли ж і за яких обставин з’явився цей дивовижний і водночас фундаментальний винахід людства? Яким чином він був вдосконалений, що може чекати гроші у майбутньому? Як і коли з’явилися, а також які гроші були у минулі часи в обігу на території України? Про це та інші речі – розповідь на сторінках цієї книжки, яка починається зазвичай з давніх-давен. "Численні археологічні знахідки дають можливість з повною впевненістю стверджувати, що у прадавні часи саме кремінь і обсидіан правили за своєрідну "тверду валюту", що її можливо було виміняти на інші корисні речі — шкіри тварин, морські мушлі, прянощі, сіль і таке інше. У якості "грошей" іноді використовували і деякі інші види каменю. Так, на острові Нова Гвінея і сусідніх островах протягом довгого часу використовували як гроші величезні кам’яні диски з отвором у центрі".