/ Фото: Pixabay
З історії відомо, що постійна конкуренція і бажання стати кращими мотивують людей на підкорення нових вершин. Утім, як це зчаста буває, досягнення в спорті беруться на озброєння державою, і тоді успіхи спортсменів прирівнюються до ідеологічної зброї. Якою імперії-конкуренти за всі часи мірялися між собою, наче ракетами, флотом чи шпигунами.
Збіґнєв Рокіта. Спорт у тіні імперій. – Х.: Фабула, 2019
Свого часу, відновлюючи традицію олімпіад, П’єр де Кубертен стверджував: "О спорт, ти — мир!" Але часи змінюються, і політика та держави грубо втручаються у світ спорту, намагаючись використовувати змагання і самих атлетів у власних інтересах, і роблячи з них і представників країни, і гідних суперників, і часом ідеологічних співробітників та навіть шпигунів. У цій книжці зібрано надзвичайно цікаві розповіді саме про складні стосунки влади і спорту, життя видатних спортсменів, змагання, що проходили на тлі подій, які зараз уже історія… Російська імперія і Радянський Союз, Польща, Угорщина і Литва, Нагірний Карабах і Абхазія. Ніхто й гадки не мав, що з невинної гри футбол перетвориться за справжню ідеологічно-спортивну зброю, готовою як до наступу, так і до захисту. А як все романтично починалося! "Сам матч нагадує цирк, а преса не повідомляє імен перших футболістів та замовчує результат зустрічі — як і не називає прізвищ клоунів та глядачів, яких під час гри заляпано водою, – повідомляла преса на початку ХХ століття. – Тому що, можливо, гра у м’яч того осіннього пополудня і тішить очі юрби, але де ж то таке бачено: борюкатися у багнюці, у коротких штанцях, із голими литками?".
Денис Мандзюк. Копаний м’яч. Коротка iсторiя украïнського футболу в Галичинi 1909-1944. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2018
Найцікавіші у цій книжці про футбол в Галичині початку ХХ століття, звичайно, авторські версії й оцінки тодішніх футбольних подій та інтриг. Не менш приємний бонус до історії матчів, а також життєписів популярних у міжвоєнні роки футболістів, маємо у вигляді добірки фейлетонів наприкінці. Так само важливо відтворення мовного середовища тієї епохи, коли наша українська спортивна термінологія тільки починала з'являтися, баскетбол називали "кошиківкою", хокей – "гаківкою", а футбол став "копаним м’ячем". "Українці тоді не мали власної держави, потрібно було боронити свою ідентичність, – зауважує автор. – Футбол став одним із найдієвіших засобів для цього. Аби довести зверхність над опонентами, не треба було вдаватися до дипломатичних інтриг чи силою демонструвати свою непокірність. Достатньо було знайти 11 спритних чоловіків, одягнути їх в однакові сорочки та випустити на поле. Перемоги над польськими і єврейськими командами піднімали дух українців. Товариські зустрічі проти "закордонних" гостей з Ужгорода чи Чернівців ставали справжнім національним святом. Футболістів вважали героями або зрадниками – залежно від результату. Недарма ж спортивні турніри тоді називали "мистецтвами", а їхніх переможців – "мистцями".
Лори Гілленбранд. Незламний. Історія виживання, стійкості та звільнення під час Другої світової війни. – К.: КМ-Букс, 2018
Головний герой цього біографічного роману Луї Замперіні – американський легкоатлет, учасник Олімпійських ігор 1936 року – під час Другої світової війни, ставши льотчиком, проходить через такі випробування, про які навіть читати моторошно. Виживши в умовах найжорстокіших знущань, принижень і голоду в японському таборі для військовополонених, у післявоєнний час Замперіні знаходить душевний спокій лише після того, як зустрічається з колишніми своїми катами і прощає їх. Читачеві буде цікаво з перших вуст дізнатися про таку маловідому для широкого загалу складову Другої світової війни, як Тихоокеанський театр воєнних дій.
Олександра Яворівська. Юкі. Людина 400 шрамів. – К.: Брайт Букс, 2019
Ця книжка — про найвидатнішого воротаря в історії хокею, українця за походженням Тараса Савчука, людину 400 шрамів, як його називали тогочасні газети. Його ім'я занесене до Хокейної зали слави, а його рекорд — 103 "сухі" перемоги — понад сорок років не зможе побити ніхто. Життя Тараса Савчука — це історія про те, що мрія й любов сильніші за вроджені хвороби, не сумісні зі спортом, за щоденні страшні травми й ризик більше ніколи не вийти на лід. Де він брав сили грати в хокей і бути в ньому найкращим упродовж всієї кар'єри? Чому був нестерпним у спілкуванні? Що приховував від світу? За ким тужив усе життя, і кому присвячував свої перемоги? Цікаво, що історія про хокеїста українського походження Террі Савчука задумувалась авторкою як невеличке оповідання для домашнього читання своїм двом дітям. Та що більше відкривалося перед нею фактів із життя цього неймовірного спортсмена, то величнішою вимальовувалась його історія, яка зрештою переросла в книжку.
Крістофер Макдуґал. Народжені бігати. Рух до безмежних можливостей. – К.: Наш Формат, 2018
У цій книжці, яка розійшлася світом в кількості понад три мільйони примірників, розповідається дивовижна історія, що розпочала нову еру в культурі бігу. Прагнучи відродити мистецтво руху, з наукових лабораторій Гарварду автор вирушає в Північну Америку, до індіанського народу тараумара, представники якого без відпочинку долають навіть 80-кілометровий марафон. Книжка – для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться спортом, психологією бігу, етнографією, пригодницькими історіями, а захопливі пригоди, описані у ній, надихнуть на власні спортивні рекорди й переконають, що можливості людини – безмежні.