Наприкінці року всі люблять підбивати підсумки: досягнення, звершення, якісь персональні здобутки. Але мені, в першу чергу, спадає на думку не персональне та не загальнодержавне. А загальнолюдське, те, що має стосуватись кожного, не залежно від віку та політичних переконань, не залежно від професії чи освіти.
Рік, що минув, дуже змінив наше суспільство. І сьогодні хочеться проаналізувати та звернути увагу на речі, які будуть обумовлювати розвиток нашого суспільства в цілому у 2019 році.
Що б там не казали про українську науку та освіту, але цьогоріч десятки українських стартапів отримали визнання на міжнародному рівні. Це, зокрема і наукові розробки, що визначатимуть розвиток медичного обслуговування та комп’ютерного програмування. І вже багато хто з українських молодих науковців та винахідників отримав, зокрема, і фінансову підтримку від закордонних інвесторів для впровадження цих розробок.
Вже протягом року, що фактично минув, наше суспільство стало використовувати новітні технології у побуті дедалі частіше, навіть не замислюючись над тим, що відбуваються докорінні зміни, а Україна інтегрується у світ передових країн. Як приклад: безвізовий режим із ЄС став можливим, в тому числі, і завдяки тим-таки новітнім технологіям біометричної ідентифікації.
Наша авіаційна промисловість стала незалежною від Росії, а чимало країн, включаючи США, висловили бажання співпрацювати з Україною у впровадженні новітніх технологій в авіаційній галузі, модернізуючи українські літаки та космічні ракети-носії. А про те, що в Україну зайшла численна кількість компаній-лоукостерів – навіть і говорити зайве.
Не можу не згадати і величезний крок вперед у сфері безпеки та закупівлі гелікоптерів для структури МВС, а разом із тим і відновлення легендарного Кременчуцького льотного коледжу, де готуватимуть фахівців не лише для пілотування, а й обслуговування та інженерів для бази обслуговування сучасних гелікоптерів, що буде створено в Україні.
Ще один аспект – безпілотні авіаційні комплекси. Протягом цього року Українські розробники навчилися виготовляти БПЛА, що стали багатофункціональними та можуть бути застосовані не лише у військових цілях, а й, в першу чергу, для потреб цивільних. Ті ж таки безпілотники для агропромисловості. Дотично згадаю і системи електронного сканування ґрунту, що були розроблені українськими молодими науковцями та вже використовуються аграріями.
Окрім того, згадаю і розробку відповідного законопроекту щодо використання БПЛА. Так, це в стадії розробки, проте це вже існує і також стає частиною нашого життя.
Є ще багато прикладів та реальних речей, про які хотілося б згадати. Але це займе багато часу.
Головне, ЧОМУ я про це все згадую – це те, про що я казав на початку: Україна вже змінилася якісно в плані використання новітніх технологій. І головне, чого я прагнув цього року та прагнутиму у майбутньому – це донести до свідомості людей просту істину: світ змінюється, і ми не маємо права відкидати усвідомлення цих змін, намагатися відсторонитися, обґрунтовуючи свої відсторонення іншими проблемами.
Звісно, в Україні точиться війна, ми маємо окуповані території та де в чому розколоте навпіл суспільство. Але ж призначення науки та нових технологій, зокрема, і в тому, щоб об’єднати розрізнене суспільство, довести, що існують речі, які на перший погляд здаються несуттєвими. Але насправді є рушійною силою.
Якщо вчителі перших класів будуть доводити дітлахам, що смартфони – це зло, то від цього дітлахи не перестануть менше користуватися гаджетами. А навпаки, – вчителі завоюють несприйняття себе та школи, як такої, яка не спроможна навчити користуватися знаннями. І так у всьому. Відкидаючи очевидне, намагаючись замістити його іншими проблемами, ми не розвиваємось. А потрібно, і я в цьому переконаний, налаштовувати свою свідомість на позитивне мислення, використовувати всю гнучкість людського розуму, аби якомога якісніше та продуктивніше подолати всі негаразди.
Так, я знаю про всі існуючі проблеми, так само, як і все наше суспільство. Але завдяки чому ми про все це знаємо? А завдяки інформації, що розповсюджується миттєво за допомогою тих таки новітніх технологій. І наше завдання – усвідомлювати всю відповідальність, аби не дати змоги маніпулювати собою. Саме тому ще раз і вкотре наголошую: новітні технології, технологічний розвиток та усвідомлення свого місця у невпинності прогресу – ось це завдання, яке посеред інших має ставити перед собою суспільство, вирішуючи нагальні питання.
Підсумовуючи все вищесказане. Так, озиратися, згадувати, чим запам’ятався рік, – потрібно. Але є й інша беззаперечна теза: згадуючи, зосереджуйся на досягнутому, а з проблем роби висновки та використовуй досвід задля майбутніх звершень. Не варто перетворювати невдачі на привід для підгодовування комплексу меншовартості.
Давні мудреці казали: все, що ми втратили, – не повернеш. Але те, кожне втрачене – це набутий досвід, і його треба використовувати для того, щоб примножувати та розвивати те, що ми зберегли.
А зберегли ми головне – нашу гідність, наші здорові амбіції величної держави та показали себе як країна, яка має талановитих людей і повинна посісти чільне місце серед передових світових держав.
Тому вітаю вас усіх, друзі, з новорічними та різдвяними святами. І нехай 2019 рік принесе вам сили, звитяги, здоров’я та мудрості!