Київ, мабуть, одна з небагатьох столиць в Європі, де сквери можуть жити не більше року. Така доля, наприклад, може спіткати зелену зону на Осокорках. Завдяки тиску громади, зеленій зоні біля виходу зі станції метро "Осокорки" київська влада надала статус скверу в червні минулого року. А 30 серпня 2016 року громада знову може лишитися без скверу, де раніше депутат Київради Сергій Котвицький мав намір побудувати торгівельний центр. В цей день о 9:15 Київський апеляційний господарський суд буде розглядати справу щодо скасування рішення Київради про надання статусу скверу скандальній земельній ділянці.
Здавалося, цей конфлікт між громадою та забудовником залишився в минулому. Лише після того, як у 2015 році на Осокорках стався величезний скандал через бійку місцевих мешканців з "тітушками", які охороняли забудову, мер ініціював розірвання договору оренди землі з забудовником та створення скверу. Місцеві були задоволені. "Зеленбуд" висадив дерева на 190 тисяч гривень. Місцеві охоче викладали в соціальних мережах фото з нового скверу та мріяли, який вигляд буде мати цей зелений куточок через декілька років.
Після того, як Кличка переобрали вдруге на пост мера, ситуація навколо скандального скверу кардинально змінилася. Однієї ночі дерева були зрізані. Оскільки, як потім з’ясувалось, це співпало з подачею позову про скасування рішення Київради щодо створення скверу, кияни закріпилися у думці, що дерева зрізав забудовник.
Наразі виникло питання, на боці кого залишилась Київрада. На судові засідання першої інстанції представники столичної влади прибули без належних доводів, хоча від них перших очікувалось, що вони будуть захищати своє рішення про сквер. Громада взагалі дізналася про позив лише після того, як забудовник розіслав комунальним службам "листи щастя" про заборону будь-яких дій щодо даної земельної ділянки. Зокрема, забудовник навіть заборонив проводити полив знов висаджених дерев. І це попри те, що раніше в юрдепартаменті Київради обіцяли активістів Осокорків інформувати про будь-які перешкоди щодо облаштування скверу. Тут громада розуміє, що без постійного контролю вона може втратити цю ділянку в другий раз.
Якби мешканці випадково не дізналися про те, що суд першої інстанції скасував рішення про облаштування скверу, то Київрада так само б успішно "відстояла" його і в апеляційній інстанції. Стосовно ж апеляційної скарги Київради, то її можна описати одним речення – "А Баба Яга проти" – знову без належних доказів. Завдяки пікету киян судді апеляційного суду були змушені залучити громаду в цій справі в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору попри те, що представники забудовника клопотали про проведення закритого судового засідання, видаливши із зали вільних слухачів.
Чи підуть судді стежкою, накресленою стратегами забудовника, про скасування рішення про створення скверу та побудови на його місці торговельного комплексу, та на якому боці влада Києва – мешканці столиці дізнаються вже скоро.