І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
Буття 1:28
Я сидів у маленькій подобі парку поруч із полустанком "290-й кілометр" в очікуванні електрички. Поруч трасою шугали міські таксички, а вродлива літня пані (на вигляд від 65 до 107 років), з волоссям, зібраним у хвостик, вся у чорному, бідкаючись, розповідала мені іще одну інтерпретацію щодо всесвітньої змови з метою загубити людство загалом і нас, українців, зокрема. Вона саме показувала на розкішні багатоповерхівки в районі Полтавського ринку, повідомляючи, що цей мікрорайон зведено практично на людських костях. Про цінність поховань, про родичів тих, хто лежить у цій землі тут ніхто, плануючи розбудову міста (і чому саме в цей бік, на сотні квадратних метрів устелений стародавніми багатосотлітніми могилами), не подумав. Далі вона переходить на доволі актуальну, мабуть, для добрих двох третин українських міст, тему занедбання країни і винищення народонаселення, таємно повідомляючи, що змова супроти Кропивницького та його жителів триває ще з радянських часів. Як і у відношенні решти планети Земля, ця масонська мета (продовживши людський вік еліті і для зручності зменшивши народонаселення до якихось півмільярда), мовляв, з успіхом утілюється досі – попри нові уряди і постанови.
Не впевнений щодо масонів, я все-таки з гіркотою констатую різницю між теперішнім і народонаселенням України хоча б зо чверть сторіччя в тому. Попри логічні міґраційні переселення та рокіровки землян, особливо мешканців СНД, ця загальна цифра зменшення мешканців наших теренів приблизно на 10-15 "лимонів" – звичайно, не втішає. Однак якщо подивитися на картину світової демографії в цілому, то попри те, що 90% землян не здатні навіть гідним чином розплатитися за лікування та щеплення, не те що пролонґацію власного життя в якийсь інший спосіб, тенденції дещо інші.
Сьогодні, в День народонаселення планети Земля, нас уже сім із половиною мільярдів – і останню позначку людство перетнуло саме в цьому липні. Згідно з ООН від 2015-го року, до кінця ХХІ сторіччя населення планети ймовірно становитиме 17 мільярдів. Можна збожеволіти від темпів людської плодючості! Ще 1960-го землян було 3, 035 млрд. І позначку в чергові рекордні для планети мільярди ми перетнули лише 1974-го року. Упродовж двох наступних десятиріч темпи росту населення стабілізувалися: приблизно плюс один мільярд за кожні наступні десять років (5 млрд – у липні 1987-го та 6 млрд – у жовтні 1999-го, напередодні невірно як 2000-й вирахованому людством Міленіуму).
31 жовтня 2011-го людство перетнуло символістичну межу у 7 мільярдів. І хто тепер повірить, що 1820 року на Землі мешкав усього один мільярд, чи що на наступний "приріст населення" до позначки "2 мільярди" людству знадобиться аж 107 років?
Швидке зростання населення світу стало у 1960-х роках предметом серйозного занепокоєння Організації Об’єднаних Націй. з 1960 по населення світу 1999 р. збільшилося більш ніж вдвічі. року відмітку в 6 мільярдів. Хоча темпи росту пішли на спад, – з 2% до 1,3% в період між 1969 і 1999 роками, – абсолютний приріст становить у цей час майже 77 млн людей на рік, причому 95% зростання припадає на частку країн, що розвиваються. Хоча у таких країнах як Японія чи Філіпіни вже яблуку ніде впасти. У Японії змушені будувати штучні півострови на кшталт перуанських плавучих островів із тамтешнього очерету озера Тітікаку. У філіпінській Манілі є мікрорайони-кладовища, де винайм погрібального склепу коштує 25 доларів, а місце для помешкання на кладовищі живими квартирантами – 5 баксів. На надгробками лунає веселий дитячий сміх, музика з джукбоксів, а на розп`яттях мирно коливається щойно випрана білизна. Кладовище в цій країні, як бачимо, – засіб вирішення проблем демографії.
Є країни, як Україна або Перу, де надродючі ґрунти, бадьоро буяє "нічийна" рослинність у "вимерлих" селах та "гуляють" сотні кілометрів "вільної землі". І держави, як Сінгапур, де овочі змушені вирощувати на дахах хмарочосів, без ґрунту, у підвішеному стані, корінці капусти і помідорів поливаються в таких телицях "на даху" спеціальним розчином, – та все одно 95% зелені країна змушена імпортувати.
За прогнозами ООН, у 2050 р. на Землі мешкатиме 7,9-10,9 млрд. людей. І великою невідомістю залишається, як у подальшому нагодувати земне народонаселення, адже лише кожен десятий сьогодні на планеті Земля не бідує. Існує переконання: навряд чи війни, штучні геноциди в окремих місцях планети або вселенська масонська змова (українці міркують, що вона – проти нас, росіяни вбачають її антиросійську, а чехи – античеську демографічну змову) змусять темпи росту населення планети пригальмувати. Прогалини демографії в традиційно вимираючій Європі надмірно компенсуватимуться азійським приплодом – і справа тут не у відсутності/недостатності гарної медицини чи планування родини, просто є речі, які неможливо збагнути – і людська демографія одна з них. Невдовзі нам доведеться – на розлогих плато і на вузьких міжповерхових та приліфтових майданчиках – якось миритися один із одним, мило всміхаючись цоканню годинника, який віщує якесь чергове і неймовірне в нашому житті майбутнє.