Фото ua-ru.info
Як члену Конституційної комісії, створення якої ініціював Президент України і одночасно представник громадянського суспільства, вбачаю нашу місію в тому, щоб якомога ширше залучити громадськість, експертну спільноту,різні політичні середовища, представників регіонів до дискусії навколо Конституційної реформи. Це потрібно для того, щоб напрацювати зміни до Конституції, які будуть достатньо легітимними і сприйняті всіма учасниками конституційного процесу і суспільством в цілому, тим більше, що одним з пріоритетів, наріжним каменем цієї хвилі Конституційної реформи є децентралізація влади і організація місцевого самоврядування.
Виходячи з цих пріоритетів, ми ініціювали серію парламентських конституційних семінарів. Це важливо тому, що завдання Конституційної комісії – напрацювати і запропонувати суспільству певне бачення змін до Конституції, котре президент може внести до Верховної Ради України. І ось тут є один з великих викликів: Верховна Рада України, яка ніби знову починає розгляд проекту, і чи можна зробити так, щоб вона була постійно в контексті обговорення і створити консенсус в парламенті на ранніх етапах, заощаджуючи час і роблячи процес ухвалення змін до Конституції більш прогнозованим.
Цього тижня пройшов перший парламентський конституційний семінар. Ми поставили собі за мету, щоб Верховна Рада не була відірвана від дискусії. У Конституційній комісії не так багато представників Верховної Ради, там представлені основні парламентські фракції, але для результативного і усвідомленого голосування потрібно понад 300 голосів. Ми захотіли в першу чергу створити такий місточок між Конституційною комісією і парламентом, щоб була змога краще розібратися в основних питаннях конституційної дискусії, щоби експерти могли відповісти на різноманітні запитання законотворців. Зокрема мова велась про найрізноманітніші аспекти реформи (від розподілу повноважень між центром та громадою і формування належних контрольних механізмів до перейменування адміністративно-територіальних утворень і появи повітів чи волостей)
Ми змогли залучити до розмови доволі відомих, авторитетних конституціоналістів, таких як Володимир Шаповал, суддя Конституційного суду у відставці, в минулому – голова Центральної виборчої комісії. Також ми запросили до розмови Марину Ставнійчук, вона займалася питаннями Конституції у Конституційній асамблеї. Ми б хотіли, щоб цей семінар став майданчиком для дискусії між різними баченнями, різними підходами до змін різних розділів і цілої Конституції. В нашому випадку концептуально немає різниці, що напрацювала Конституційна асамблея в той час і про що сьогодні вестиметься мова в рамках реформи децентралізації. Ми попросили, щоб попередній досвід, те бачення реформи було висловлено з точки зору напрацювань Конституційної асамблеї. Такий собі інституційний спадок знань та фахової думки.
Також до уваги народних депутатів, представників апарату парламенту та експертної громадськості було запропоновано напрацювання, які вже тривалий час незалежна експертна громадськість розробляє у вигляді змін до Конституції – це певний проект, певне бачення, подане науково-експертною конституційною комісією, до складу якої входять голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, один з авторів дійсного тексту Конституції Віктор Мусіяка, суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра і інші.
До дискусії під час семінару активно залучалися представники місцевого самоврядування – вони на рівні сприйняття реформи є найбільш необхідною референтною групою. Вони найкраще відчувають проблеми і виклики на місцях. На семінарі мали можливість виступити представники Полтавщини, Дніпропетровщини, Харківщини.
Лабораторія законодавчих ініціатив та її партнери задали певний формат відкритої дискусії і обміну експертними знаннями. В такому форматі ми будемо рухатись і далі, розглядаючи проблеми ідеологічної визначеності конституційного реформування, викликів реформи місцевого самоврядування у сукупності з реформою виборчої системи для місцевих виборів, розділів, які стосуються здійснення правосуддя і забезпечення прав людини і громадянина, тобто сфер, визначених президентом як пріоритетні.
Як громадяни європейської країни, молодої демократії, ми виконуємо кілька ключових завдань – ширше залучення експертного середовища, громадянського суспільства, роз’яснення логіки Конституційної реформи для народних депутатів, від яких багато залежатиме, адже вони будуть голосувати всі ці питання у парламенті. А це питання, що були чи не головними вимогами і запитом громадян на Майдані під час Революції Гідності. Це покладає додаткову відповідальність на усіх залучених у конституційний процес.