/ Фото: Pixabay
Іноді навіть освіта і вільний доступ до інформації, зокрема інформації про наукові досягнення, не рятують людей від схильності до упереджень, забобонів і помилок. "Чому більшість людей не розуміє механізмів дії приладів, якими ми користуємося щодня, навіть таких простих, як зливний бак унітазу?" – дивуються в одній з книжок цього огляду. Тобто набагато легше розумітися лише на тому, що треба особисто тобі, а решту, мовляв, підкажуть фахівці з інших "кухонних" знань.
Стівен Сломен, Філіп Фернбак. Ілюзія знання. – К.: Yakaboo Publishing, 2019
Чому ми ніколи не думаємо на самоті Ця книжка розглядає феномен, який виник завдяки когнітивній науці. Її темний бік — це низка одкровень про те, що людські здібності не є тим, чим здаються, що люди здебільшого надзвичайно обмежені в тому, як вони працюють і чого вони спроможні досягнути. Справді, як трапляється, що люди можуть одночасно ошелешу¬вати своєю винахідливістю і розчаровувати своїм невіглаством? Чому більшість людей не розуміє механізмів дії приладів, якими ми користуємося щодня, навіть таких простих, як зливний бак унітазу? Як нам вдалося опанувати стільки всього у світі попри те, наскільки обмеженим часто є наше розуміння речей? Автори цієї книжки переконують, що усі ми живемо у спільнотах знання і те, що ми вважаємо "своїми" знаннями, насправді розподілено між нами і довколишнім світом, тож ми сягаємо по ці експертні знання, навіть не помічаючи цього і не усвідомлюючи глибини свого невігластва. Високорозвинені суспільства насправді складаються з осіб, кожна з яких поодинці знає напрочуд мало, проте самé суспільство успішно розвивається завдяки ефективному обміну знаннями.
Ювал Ной Харарі. 21 урок для 21 століття. – К.: Book Chef, 2018
Автор цієї книжки пропонує зазирнути саме у сьогодення та ті питання, що воно перед нами ставить. Епідемія фейк-ньюз, обрання Дональда Трампа президентом США, боротьба між Сходом та Заходом, проблема мігрантів та тероризму — кожне з цих питань лунає в телевізорі, YouTube, стрічці новин та соцмереж. Що ж робити? Книжка не пропонує простих відповідей, натомість пропонує власний погляд на те, що відбувається в світі. Тож нехай відомо, що той, хто володіє інформацією, володіє світом, але зараз, коли інформації надто багато, потрібно виділяти якісну та корисну. Саме тому цензура майбутнього не буде блокувати потік інформації, а збільшувати його за рахунок дезінформації та фейкових новин. Для цього і написана "21 урок для 21-го століття", яка бореться із цими явищами у нашому житті, даючи практичні поради з подолання сучасних проблем.
Джефф Гойнс. Справжні митці не голодують: найсучасніші стратегії досягнення успіху. – Х.: Віват, 2019
Мова у цій книжці про те, що у світі, де робота значною мірою спрощена та автоматизована, креативність має коштувати більше, аніж праця з шаблонами. Митці у різних сферах часто-густо не розуміють власної унікальності, не знають собі ціни, і це шкодить їхній кар’єрі та творчості. Автор розвінчує міф про те, що творчість — ілюзорний таємничий вимір, у якому може існувати лише невеличка купка обраних. Натомість він нагадує, що бути митцем може будь-яка досить мотивована людина, чиї зусилля спрямовані на пошук натхнення, співпрацю, дисципліну та маркетинг. Книжка містить практичні дієві поради митцям щодо застосування креативності для досягнення творчого та фінансового успіху.
Георгий Почепцов. Когнитивные войны в соцмедиа, массовой культуре и массовых коммуникациях. – Х.: Фолио, 2019
Авторі цієї книжки – доктор філологічних наук, професор, письменник-фантаст, учений, автор понад 20 книг для дітей і більше 40 на тему іміджелогії та теорії комунікацій – нагадує про те, що сучасний світ переходить від війни на фізичне знищення до війни когнітивної, сильна сторона якої не в обмані, фейку чи дезінформації, а в підтримці полеміки, перевіреної об'єктивними фактами. "Война без уничтожения физических тел однотипно представляется в современном мире предпочтительнее, чем кровь и убийства, – починає він розмову з екскурса в історію. – Еще бурская война, где Черчилль оказался в качестве журналиста, показала силу и мощь когнитивного подхода. Когда в британских газетах стали писать о бурах как о борцах за свободу, а английские войска заняли в общественном мнении место душителей свободы, Британия отказалась от войны". Загалом поширення нових інформаційних технологій посилило конкурентну боротьбу і полегшило когнітивну війну, визначивши безпрецедентний конфлікт навіть у порівнянні з холодною війною. Інформація стає зброєю у військовому мистецтві, здатною в майбутньому змусити виграти або програти конфлікт – військовий, економічний або якийсь інший. Крім того, психологічна війна – одна з найбільш витончених форм інформаційної війни, оскільки покладається на людський інтелект, його здатність усвідомлювати успішні дії, контролюючи кошти комунікації. Про це, а також про епоху фейків, які прийшли на зміну епохам книги і телебачення, і багато іншого розповідається в цій книзі.
Крістофер Стейнер. Тотальна автоматизація. Як комп’ютерні алгоритми змінюють світ. – К.: Наш Формат, 2018
Автор цієї книжки нагадує про те, як донедавна, щоб діагностувати хворобу, тлумачити юридичні документи, проаналізувати зовнішню політику держави або написати статтю в газету слід було звернутись до висококваліфікованого фахівця. Натомість сьогодні завдання вищої складності з легкістю вирішуються завдяки алгоритмам. Розвиток програмування та людська логіка призвели до створення "ботів", але тепер їхнє охоплення вийшло далеко за очікувані межі. Комп’ютерні алгоритми глибоко проникли в усі сфери нашого життя. Вони створюють дивовижні музичні симфонії, аналізують юридичні документи, пишуть новини та керують автомобілями. Їхнє поширення одночасно лякає та... вселяє надію. Чи може комп’ютер передбачати потенційний музичний хіт? Чи замінять алгоритми поетів і режисерів? Чи зможуть узяти під контроль усю медичну галузь? І яку роль спроможні відігравати в політиці?