Мене звати Наташа. Я маю чоловіка Вову і донечку Варвару, якій нещодавно виповнився 1 рік.
Та перш ніж народилась Варя, у нашій сім'ї з'явився кіт Кефір. Ми з чоловіком дуже його любили, він для нас був, як дитинка: спав з нами, дивився фільми і грався.
Із появою Варі Кефір відійшов на другий план. З ним менше проводили часу, Варя йому через це не дуже подобалась. А коли вона підросла і почала хапати його за вуха і хвіст, він її взагалі не злюбив :)
З тих пір він почав складати план помсти. Кефір у нас розумний кіт, тому все чітко і детально продумував. Варя і далі над ним знущалась, думаючи, що йому байдуже, і не знаючи про його задум.
Та якось прийшов день помсти. Варя гралась своїми іграшками, Кефір на дивані вичікував момент. Варя взяла миску від випраної білизни і почала складати у неї свої іграшки. І тут прийшов час Кефіра :)
Він тихо підкрався, прямо перед її носом напісяв у миску з її іграшками і тихо пішов. Вона, не помітивши підлості Кефіра, взяла миску і перевернула її на себе, і тільки тоді зрозуміла, що щось не те, бо вона чомусь стала мокра!
План помсти Кефіра вдався. Можливо, Варя все зрозуміла, бо з того часу вона стала до нього лагіднішою :)
Отака сімейна історія про те, як Варя подружилася з Кефіром.