Національна бібліотека. У «Замку світла» проходив другий і заключний день саміту.
Під час свого головування (з 1 січня по 1 липня цього року) в ЄС Латвія доклала чимало зусиль, щоб переконати налаштовані проти України країни Європи нам допомагати. Латвійці прекрасно розуміють, як це протистояти Росії. Коли в 2004-му Латвія вступала в ЄС і НАТО, за словами спікера їх Сейму Інарі Мурнієце, РФ заважала Латвії інтегруватися на Захід – вела інформаційну та економічну війну, наприклад, закривала свої ринки. Але війни, як у нас на Донбасі, у них не було, і землю, як у нас Крим, у латвійців ніхто не відбирав. Під час саміту "Східного партнерства" в Ризі 21-22 травня "Сегодня" довідалася, як прибалти змогли переорієнтуватися з російських на ринки ЄС, які українські товари користуються попитом в Латвії та що місцеві жителі радять українцям на шляху до євроінтеграції.
ПІСЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ. Латвія – одна з найменших країн ЄС. Зараз там проживає трохи більше 2 млн чоловік. А її столицю Ригу з 300 тис. населення можна порівняти з нашим Черніговом або Сумами. В ЄС Латвія вступила в 2004-му. Очищення від комуністичного минулого, перебудове на європейський лад, переорієнтація на євроринки і їхні стандарти проходила важко. Тільки за 2005-й інфляція виросла більш ніж в два рази – до 6,2%. Але вже зараз середня зарплата рядового латвійця – 765 євро, або 18 740 грн (у 2004- му – 292 євро, або 7154 грн), тоді як в Україні – 3863 грн (161 євро). Але все одно за перші роки в ЄС на заробітки виїхали понад 0,5 млн працездатного населення. "До вступу у нас було 3 млн населення. Все подорожчало, молодь виїжджає", – розповідав нам одині з таксистів.
Витік кадрів – одна з основних проблем, з якою зіткнулася Латвія після вступу в ЄС.
УКРАЇНЦІ. У Латвії проживає 45-47 тис. українців. Звичайно, не всі з них підтримують тісні зв'язки на рівні діаспори. Але до 100 осіб раз чи два на місяць проводять мітинги біля стін посольства РФ в Латвії. У ході однієї з останніх акцій поліція затримала главу Конгресу українців в Латвії Миколу Павлюка. "Все через мій плакат. На ньому був зображений Володимир Путін з німецькою свастикою, серпом і молотом. А в Латвії, після декомунізації, використання фашистської та радянської символік заборонено. Перший суд визнав мене невинним. Другий – зобов'язав виплатити 20 євро штрафу. Але я подав апеляцію", – сказав нам Павлюк.
НАШІ ШПРОТИ. Прямий рейс з Києва до Риги обійдеться в 2,5 тис. грн. З аеропорту до центру міста можна дістатися на таксі за 13 євро або на автобусі: квиток у касі – 1,3 євро, у водія – 2 євро. Якщо порівнювати з Києвом, ніде в Ризі ви не побачите кіосків з шаурмою, морозивом або напоями. Навіть маленьких магазинів мало. А якщо вони є, в них все на 2-3 євро дорожче, ніж у великих супермаркетах, де ціни істотно нижчія.
В одному з них "Сегодня" знайшла українські (!) шпроти за 2,5 євро.
А адже Рига вважається "прародителькою" шпрот. На прилавках представлена і наша українська горілка "Хортиця". "Її дуже добре беруть, адже вона краща за більшість вітчизняних аналогів. Її люблять як місцеві, так і приїжджі, особливо вихідці з країн СНД", – каже продавець Анна. Природно, популярний в Латвії і знаменитий "Ризький бальзам", правда, обійдеться він недешево: літрова пляшка – від 11 до 14 євро (264-336 грн), залежно від виду.
У РИЗІ ПОРЯД З ПУШКІНИМ З'ЯВИТЬСЯ КОБЗАР
Незабаром в Ризі з'явиться і пам'ятник українському Кобзареві, Тарасу Шевченку. Бронзовий монумент за 65 тис. євро збираються встановити навпроти посольства України в Латвії – в Національному парку Кронвальд. Ідея належить голові Конгресу українців у Латвії Миколі Павлюку. Щоб зібрати всі необхідні дозволи в 14 різних інстанціях Риги для установки пам'ятника, він витратив цілий рік! Дозвіл отримав у 2012-му – якраз під Новий рік. Встановити пам'ятник хотіли до 200-річчя з дня народження Кобзаря, в 2014-му. "Я навіть був готовий побудувати пам'ятник за свої гроші. Але люди мені сказали: "Це буде твій пам'ятник. А потрібно, щоб громада вкладала гроші". Але вони дуже пасивні до цього: хтось 3 євро дасть, хтось 5 євро...", – сказав нам Павлюк.
На його гроші вже заклали фундамент і мармуровий постамент, на якому стоятиме скульптура: молодий Шевченко з бронзи, 3,4 метра заввишки. "Ідея виникла ще в 2011-му, коли я побудував будинок у Латвії. І перше, що я туди привіз, було зображення Шевченка. Пам'ятаю, дружина (латвійка) мене запитала: "Що це ти мені привіз? Що за старий? – З посмішкою згадує Павлюк. – Потім я пояснив, що Тарас Шевченко – видатний український поет, символ боротьби України за незалежність". Потім голова Конгресу українців звернувся до тодішнього посла України в Латвії Анатолію Олійнику, пояснивши, що процес встановлення пам'ятника зможе об'єднати українців, які проживають в Латвії, а після українці зможуть збиратися біля нього в пам'ятні дати. "Встановити пам'ятник недешево, потрібно 65 тис. євро. Своїх я вклав уже 13 тис. Силами діаспори зібрали близько 5 тис.", – розповідає Павлюк.
Після саміту "Східного партнерства" в Ризі по телефону голова Конгресу розповів нам, що 21 травня спілкувався з Петром Порошенко (він приїжджав до нашого посольства в четвер вдень. – Авт.). Готові допомогти грошима, щоб закінчити установку пам'ятника, і деякі українські бізнесмени, але конкретних домовленостей поки немає. Цікаво, що поряд з українським знаходиться і посольство РФ в Латвії, і в тому ж парку Кронвальд дипломати РФ нещодавно встановили пам'ятник Олександру Пушкіну. Але дозволу на установку місто їм не дав\ло: монумент стоїть незаконно.
Шевченко. Уже заклали фундамент і мармуровий постамент.
Микола Павлюк,
Голова Конгресу українців в Латвії,
33 роки живе в Латвії, має свій деревообробний бізнес.
- Українські виробники виходять на латвійський ринок?
- Дуже мляво все проходить. Українські бізнесмени вважають, що Латвія маленька країна, і розвивати бізнес тут невигідно. Хоча торік група українських бізнесменів купила металургійний завод "Лиепайский металург", який зупинив свою роботу в 2013-му (випускає близько 800 тис. Т прокату на рік. – Авт.). Зараз там працює близько 900 осіб. Незабаром вони планують розширюватися, додати ще близько 300 робочих місць. Що стосується малого і середнього бізнесу України в Латвії, його небагато. Деякі продукти Росія купує в Україні, переклеює свої наклейки, і продає в Латвії. Українцям потрібно добре подумати: туди, в Росію продавати, або в ЄС, і клеїти свої наклейки. Адже українські товари тут користуються хорошим попитом: цукерки, горілка, кетчупи.
- Як зацікавити українських виробників виходити на ринки ЄС?
- Скажу чесно, за якістю і смаком українські товари більш натуральні. Багато хто запитує, чому українці не продають свої товари в Латвії? Є проблема в розкручуванні: багато грошей потрібно витратити на те, щоб бренд почали впізнавати. Але, наприклад, Білорусь, активно "штовхає" свої товари тут. Мої знайомі, які зараз живуть у Норвегії, вже пропонували поставляти до них українські мариновані огірки, компоти. Цікавилися навіть нашими меблями. Але цим треба займатися. У нас в Україні як: ти мені зараз дай грошей, заплати, а завтра я тобі привезу товар. А завтра не вийшло привезти. І так постійно. Нещодавно один мій знайомий попросив допомогти вийти на європейський ринок. Я тут за нього гроші заплатив (за оформлення. – Авт.), і досі мені ніхто нічого не віддав.
У нас в Украине как: ты мне дай денег, а я завтра привезу товар. Завтра привезти не получилось. И так постоянно.
- Може, латвійці цікавляться виходом на наші ринки?
- Пару років тому, ще за президентства Віктора Януковича, я привіз до Івано-Франківська німецького мільярдера. Він хотів орендувати 30 тис. га, щоб займатися аграрним бізнесом. Ми ходили до тодішнього губернатора, три дні провели в місті. І всі три дні "потрібно" було їздити по ресторанах (за рахунок німецького мільярдера – Авт.). І за всі три дні чиновники нам не показали жодного шматочка землі. А в кожен гектар землі, щоб був урожай, за попередніми розрахунками, потрібно вкласти 300 євро. Порахуйте: 30 тис. га та на 300 євро – 9 млн євро. У підсумку, з Івано-Франківська ми поїхали ні з чим. По дорозі назад я бачив, як німець психував. І по приїзду, думаю, цей мільярдер розповів свій сумний досвід колегам і друзям у Німеччині.
Айнарс Межуліс,
голова депутатської групи Сейму Латвії
з міжпарламентських зв'язків з Україною.
- Якщо український підприємець хоче вийти на європейський ринок, що йому робити?
- У кожній країні ЄС є торгово-промислові палати, які співпрацюють з посольствами різних країн. В Україні є консульства Латвії, в посольстві – людина, яка займається розвитком економсвязей наших країн. Так і працюємо. Наприклад, до мене звертається почесний консул Латвії в Україну з інформацією, що у вас є підприємство, яке б хотіло співпрацювати з Латвією. Я зводжу це підприємство з латвійськими підприємцями.
- І хто вже пройшов через ваші руки?
- Коли я був у Чернігові, зі мною приїжджали не тільки депутати Сейму, а й деякі латвійські підприємці. Ми були на заводі, який виробляє дитячі ліжечка, на заводі канцелярських виробів, солодощів, шпалер... Спеціально до Чернігова на зустріч з нами приїхали підприємці з Черкас, які виробляють дитячі ігрові майданчики. Наші й українські підприємці поговорили, обмінялися "мейл", і почали працювати. Для початку українські виробники повинні знайти покупців в ЄС, потім надати їм свій прайс-лист. Коли ми зустрічалися з господарями кондитерського бізнесу в Чернігові, вони організували дегустацію. Повинен сказати, дуже смачно, у вас немає таких домішок (як у європейських продуктах. – Авт.). У Чернігові ми також відвідували два молокозаводу: один працює з маленькою кількістю фермерів і вже давно перейшов на євростандарти, він успішно відправляє продукцію в ЄС; інший, якому вже більше 50 років, – працює з більш ніж 4 тис. селян, їм важко проконтролювати якість продукції, і вони в основному працюють на внутрішній ринок. Нам дали спробувати їх сметану: коли в неї нічого не додано, це зовсім інший смак! У нас також виробляють сметану та молоко... Але якщо молоко нормальне, через три дні воно скисає. А у нас молоко може стояти місяць.
Щоб вийти на ринок ЄС, українські підприємства спочатку повинні знайти покупця, домовитися з ним про ціну і доставку.
- Крім домовленостей з покупцями в ЄС, українським потрібно проходити сертифікацію...
- Так, повинен був євросериіфікат на продаж і сертифікат якості ISO. Багато українських виробників їх вже отримали. Так що, щоб вийти на євроринок, їм лише потрібно домовитися про ціну, обсяги та транспортування.
- До всього іншого, для українських м'яса, молока, зерна в ЄС діють квоти...
- У нас теж були квоти на молоко (до 1 квітня 2015-го для Латвії діяла квота 781,1 тис. т, квоти для України – 8 тис. тонн – Авт.). Ми боялися, що за підсумками 2014-го продали більше норми, і ЄК може нас оштрафувати на 2 млн євро. Але, слава Богу, в 2014-му ми недовиконали план на 1% (сміється – Авт.).
Інара Мурнієце,
спікер Сейму Латвії
- Ви були в Україні, зустрічалися зі своїм українським колегою Володимиром Гройсманом. Про що домовилися?
- Так, в лютому відбувся мій перший візит, як спікера, у вашу країну. Латвійське товариство висловило величезне бажання допомогти Україні. І це дуже важливо, є речі, які здійснює уряд, а є речі, які здійснює суспільство та неурядові організації. У Латвії безліч організацій, які збирають допомогу для України. До мене також звернувся клуб "Ротарі" (міжнародна благодійна організація. – Авт.), Який попросив підтримати благодійний концерт на підтримку України. Він буде присвячений допомозі українським дітям, які постраждали від війни. Це міжнародний проект, і будуть зібрані гроші, щоб привезти цих дітей до Латвії.
Українські діти, які постраждали від війни, на початку липня зможуть безкоштовно відвідати Ригу і Юрмалу.
- Коли наші діти зможуть відвідати Латвію?
- Уже на початку осені (вересень або початок жовтня). Це питання я обговорювала з президентом Петром Порошенком та спікером Володимиром Гройсманом під час візиту в Україну. Артисти дуже високого рівня готові брати участь у цьому концерті абсолютно безкоштовно! Візьмуть участь і українські артисти. Концерт відбудеться 6 липня в Юрмалі, і всі зацікавлені можуть купити квитки. Також буде можливість пожертвувати гроші українським дітям, постраждалим від війни, по інтернету і телефону. Запрошені представники парламенту України, Литви та Естонії. Можливо, будуть високопоставлені представники інших країн. У дітей буде можливість приїхати в Ригу, де для них будуть організовані заходи з реабілітації. Думаю, це буде можливість на якийсь час повернути їх назад в дитинство. Чим більше грошей буде зібрано, тим більша кількість дітей ми зможемо прийняти в Латвії.
- Україна зволікає з проведенням реформ. У цьому провина української влади?
- Латвія допомагає Україні своїм досвідом та експертами, як і інші країни ЄС. Зрозуміло, що реформи потребують часу. Але затримуватися з їх проведенням не потрібно. Тому ми будемо підтримувати Україну, але це та робота, яку треба проводити України самостійно.