Боротьба з нелегальним бізнесом на ринку АЗС все більше нагадує крилатий вислів: у самураїв немає мети, є тільки шлях. За останні чотири роки силами СБУ, прокуратури, податкової і поліції уряд провів сотні рейдів по паливному ринку заради амбітної мети: виявити схеми з ухилення від сплати податків на АЗС і припинити підпільне в країні виробництво дизеля і бензину.
Сурмити про перемогу поки рано. За оцінкою Нафтогазової асоціації України, незважаючи на спроби силових структур відбілити ринок, він все ще непрозорий. Кожен п'ятий, проданий в країні літр бензину – фальсифікат, і мало не кожна друга АЗС – учасник податкових "скруток".
Як працює в Україні ринок АЗС, скільки держава втрачає через схеми несумлінного бізнесу і як це впливає на споживача?
Звідки взялася тінь
Процвітання тіньової частки на паливному ринку – проблема не нова. Перші "нелегальні АЗС" з'явилися на роздрібному ринку нафтопродуктів у 2015 році. Причиною цього стало введення акцизного податку на роздрібний продаж пального і економічна криза, яка спричинила за собою падіння платоспроможності громадян.
Розвиток тіньової частки ринку можна оцінювати по-різному – залежно від року, регіону і старань силових структур його відбілити. Наприклад, до кінця 2019 року, незадовго до того, як президент Володимир Зеленський доручив припинити діяльність усіх нелегальних АЗС в Україні, частка "тіньовиків" оцінювалася в 30-50% в залежності від регіону.
"Тіньова частка на паливному ринку – історична проблема. На початку 2020 року влада непогано почистила ринок. Багато "бочок" і нелегальних АЗС було демонтовано. Через рік багато з них повернулися назад, але на перший план вийшла інша проблема – фальсифікат, який головним чином продають легально працюючі АЗС ", – вважає директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Що це означає? За словами комерційного директора держкомпанії "Укргазвидобування" Сергія Федоренка, у відповідь на швидкий розвиток в Україні нелегальних АЗС багато легальних автозаправок почали працювати "в сіру" – практично за тим же принципом, що і "нелегали".
Щоб конкурувати за споживачів АЗС середнього класу (так звані дискаунтери) впровадили практику торгівлі пальним повз каси, оптимізації податків і зниження витрат при виробництві нафтопродуктів на шкоду якості.
"Як тільки нелегальні АЗС призупинили свою діяльність, споживач пішов до заправок "економсегмента" або "сірих" АЗС, де вартість пального за рахунок оптимізації податків практично та ж, – додає Федоренко. – Так, у дискаунтерів з'явилася конкурентна перевага над "білим" і прозорим бізнесом".
Сірі схеми і нелегальне виробництво
Опитані експерти і учасники ринку відзначають: наймасштабніша проблема сьогоднішнього ринку – це нелегальне виробництво нафтопродуктів на 20 міні-НПЗ і торгівля пальним повз каси на 40% АЗС країни.
За оцінкою Консалтингової групи А-95, понад 20% нафтопродуктів в Україні – фальсифікат, при виробництві і продажу якого виробник не сплатив до держбюджету ані акциз, ані ПДВ. Приблизно цей же обсяг палива продається на АЗС як мінімум двічі – перший раз за готівку в обхід касового апарату, а в другий – за документами для легалізації продажів і оптимізації податків реальним сектором економіки.
"Скрутки" і нелегальне виробництво були і раніше, але не в таких масштабах. Ця проблема "розрослась" у 2020 році, створивши велику "сіру пляму" на ринку нафтопродуктів", – говорить президент Нафтогазової асоціації України Неля Привалова.
Щорічний збиток від подібних схем – до 20 млрд грн: 4 млрд грн – від підпільного виробництва на міні-НПЗ і 15 млрд грн – від продажу пального на АЗС повз касові апаратии, кажуть у профільній асоціації. Ця цифра порівнянна з витратами державного бюджету країни на дотації аграрному сектору у 2020 році.
І якщо зі шкодою нелегального виробництва все більш-менш ясно, то схема з подвійним продажем палива не так очевидна. Як це працює? Експерти і учасники ринку описують схему наступним чином: приїжджаючи на автозаправку, клієнт купує нафтопродукти за готівку або по фіктивному чеку, формуючи тим самим на АЗС не враховану в базі податкової "чорну касу".
Далі, щоб легалізувати продаж, ці АЗС продають крупному споживачеві (аграрію, логісту або будівельнику) документи на вже реалізоване пальне за 10% від вартості палива. За таким принципом, "сірі" автозаправки двічі продають одні й ті ж обсяги нафтопродуктів, за рахунок чого утримують ціни на стелах, залучаючи нових клієнтів.
Тінь розправила плечі
За словами Куюна з А-95, сьогодні, як ніколи раніше нелегальний бізнес на ринку нафтопродуктів відчуває себе зручно. Причина – заборона на перевірку бізнесу в період карантину і послаблення контролю за ринком.
"Зазвичай мешканці тіньового сегмента не хочуть інвестувати в його розвиток, адже цей бізнес можуть закрити в будь-який момент. Сьогодні ми бачимо зворотну картину. Міні-НПЗ нарощують обсяги виробництва, будують нові установки, а станції, що продають паливо із цих підприємств, ширяться по всій країні", – говорить він.
Ситуацію не виправляють ні рейди силовиків, ні обіцянки чиновників відбілити ринок від тіні. За даними Державної фіскальної служби, за перший квартал 2021 року співробітники податкової виявили 7587 порушень на АЗС, сім незаконних виробництв на міні-НПЗ і вилучили 15 712 тон палива на 490,5 млн грн.
Наскільки ці цифри точні? В їх об'єктивність не вірять ані експерти, ані учасники ринку. За словами, Федоренко та Куюна, рейди силовиків на міні-НПЗ, як правило, заводи не зупиняють. "Причина банальна – "дах" місцевих силових структур, органів влади або корупція в судах", – пояснює Федоренко.
Що це означає для споживача? По-перше, "перетікання" клієнтів до "сірих" АЗС скорочує доходи легального бізнесу. Все це своєю чергою підвищує собівартість нафтопродуктів для білої компанії, що в умовах регульованих цін може привести до банкрутства.
По-друге, незважаючи на економію, споживання "поганого" пального може викликати поломку автівки і привести до непередбачених витрат на ремонт, що набагато дорожче, ніж заправлятися на "білих" автозаправках із якісним пальним.
Богдан Магаляс