Директор ЄБРР в Україні Шевки Аджунер. фото facebook.com/ebrdbasukraine
Останнім часом дедалі частіше можна почути нарікання: мовляв, міжнародні фінансові інститути і донори вишикувалися в чергу на фінансування перспективних українських проектів, тільки ось ці інвестиції освоювати нікому. В серпні менеджер проектів Світового банку в Україні Клавдія Максименко заявила, що Україна просто не хоче освоювати виділені гроші і що "проекти Світового банку найбільше потрібні Світовому банку". Більш того, за її словами, з аналогічними проблемами стикаються ЄБРР і Європейський інвестиційний банк.
У бесіді з "Сегодня.ua" віце-прем'єр – міністр економіки Степан Кубів зазначив, що ще в травні з ЄБРР вони уклали угоду на відкриття в Україні 15 офісів ведення малого і середнього бізнесу. Через ці офіси підприємці отримують консультації, як оформити кредит, як відкрити бізнес тощо. З питання вибірки донорських грошей, за словами Кубіва, є практика дій і план виконання. "Зрозуміло, що воно підв'язане і під відповідне реформування. Коли ми говоримо про реформування, ми говоримо і про прийняття законів у Верховній Раді. На превеликий жаль, ми не зуміли на минулій сесії прийняти всі закони з точки зору енергетичного поля, ведення малого і середнього бізнесу, приватизації", – сказав нам Кубів.
У бесіді з "Сегодня.ua" директор представництва ЄБРР в Україні Шевки Аджунер сказав, що інвестиції перестали приходити в Україну приблизно з минулого листопада – як тільки почалася політична криза. І поки вона не закінчилася, активності на інвестиційному терені не спостерігалося. В цілому ж, офісу ЄБРР в Україні працюється простіше ніж, наприклад, Світового банку. Їхні гроші не прив'язані до реформ: є проект – фінансують, немає проекту – немає грошей. Про це далі в бліц-інтерв'ю з директором ЄБРР в Україні Шевки Аджунером для "Сегодня.ua".
Дані з сайту ЄБРР про активність в Україні
- Раніше представники ЄБРР говорили, що в 2016 році Банк готовий інвестувати в різні проекти в Україні близько 1 млрд євро. Скільки грошей вже вибрано, за якими програмами?
- Зараз ця сума нижча, ніж ми спочатку очікували. Тому що у вас був цей політичний вакуум (криза – Авт.) на початку року. І інвесторам потрібен час, щоб бути впевненими в тому, куди вони вкладають гроші. Тому що ми не даємо гроші уряду – нас просять приватні підприємці і уряд, звичайно ж, вкладати гроші в проекти. Але, якщо проекти "низькі" (процентна ставка за проектом низька)... За решту чотири місяці цього року ми сподіваємося наростити нашу допомогу. Тому що, сказати напевно, перші чотири-п'ять місяців цього року були дуже повільними (в плані фінансування проектів – Авт.). Але я сподіваюся, що імпульс реформ дасть рух вперед, і в 2017-му ми вийдемо на заплановані показники (з фінансування проектів в Україні на 1 млрд євро – Авт.). Цього року все йде явно повільніше, ніж в минулому. І в пріоритеті залишаться ті ж проекти, які ми фінансували протягом останніх 20 років.
Дані з сайту ЄБРР
- А можете детальніше розповісти про проекти, які все ж вдалося профінансувати цього року?
- Багато підтримки було в інфраструктурні проекти "важкого" бізнесу для регіонів біля Чорного моря. Також ми надавали підтримку і іншим проектам, наприклад, спрямованим на підвищення вартості основного продукту України – сільськогосподарських товарів. В цьому році ми підтримуємо іншу лідируючу сферу – IT-сектор – один-два додаткових проекти. Але, що більш важливо, ми хочемо вкласти гроші в малий і середній бізнес, який знаходиться на перших щаблях свого зростання. Також ми інвестуємо в енергетичні проекти, проекти енергоефективності та проекти, пов'язані з поновлюваними джерелами енергії. Також ми охоче підтримуємо інфраструктурні проекти, багато вклали в транспорт. Але у всьому, що ми робимо, важливим пріоритетом залишається проекти енергоефективності.
- Багато хто з них вже працюють...
- Так, звісно. Раніше в цьому році було заявлено, що продовжила діяти державна програма енергоефективності (програма співфінансування з бюджету утеплення житлових будинків – Авт.). ЄС також підтримує цю програму за допомогою певної суми грантових грошей. І 25% суми "теплих" кредитів відшкодовується за рахунок держави (якщо людина бере кредит на утеплення свого житла – Авт.), щоб підвищити енергоефективність вашої, моєї квартири. Таку ж підтримку ми надаємо відомчим установам в ряді областей, а почали з Запоріжжя. Крім фінансування проектів, ми також надаємо консультаційні послуги з тим, щоб правильно написати проекти і отримати фінансування. І, звісно ж, ми підтримуємо фінансову систему – ми даємо гроші банкам, а вони, в свою чергу, – бізнесу і населенню.
Фото facebook.com/ebrdbasukraine
- Ви сказали про пріоритет – проекти з енергоефективності. У той же час народ скаржиться, що тарифи непомірно зросли, а уряд навіть не створив спеціальну програму з енергозбереження тощо, яка б фінансувалася за рахунок наднадходжень від ЖКГ.
- Звісно, уряд може створити таку програму і має в своєму розпорядженні ресурсами для її просування. Знову ж таки, ми бачимо, що тарифи підвищилися, але зусиллями цього уряду ці гроші повертаються назад до споживачів у вигляді енергозберігаючих проектів тощо. Що автоматично скорочує споживання енергоресурсів. Це хороша політика.
- Але, чомусь, цю хорошу політику не зовсім видно. Ви вважаєте, зусиль уряду тут досить?
- Ніколи не буває достатньо – це нескінченно. Але ви повинні збільшувати і посилювати підтримку в цьому напрямку.
- Правда, що деякі інвестиційні програми ЄБРР були прив'язані до отримання Україною третього траншу МВФ?
- Прив'язані, тому що бізнес хоче бачити, що Україна виконує взяті на себе зобов'язання (для отримання траншу кредиту МВФ – Авт.), щоб мати впевненість у інвестиціях. Я ще раз повторюся: якщо є ефективний проект – ми даємо гроші, немає проекту – нам нема чого робити, тому що ми не проводимо програмного фінансування, як інші інституції. Що стосується іншої донорської допомоги, особливо макрофінансової, звісно, вона прив'язана до конкретних реформ, фіскальної дисципліни (що є вимогами МВФ щодо отримання траншу – Авт.).