Задорожна: «Я романтик — можу закохатися в очі і посмішку»
- Анастасія, нещодавно в Інтернет потрапила фотографія, де ви зображені у весільній сукні. Оскільки ви цей факт ніяк не прокоментували, багато людей зробили висновок, що ви оформили свої стосунки з фігуристом Сергієм Славновим, з яким давно разом. Але, пам'ятаю, у своїх інтерв'ю ви раніше весь час підкреслювали, що штамп у паспорті – не для вас. Що, переконання змінилися?
- Ні. Цього року мені виповниться 30 років, але я досі не хочу заміж! Знаю, багато дівчат мріють про велике весілля. Але з досвіду своїх знайомих можу сказати: шлюби в 90% випадків не складаються. Причому саме тоді, як люди після довгого співжиття ставлять штамп у паспорті, у них і виникають проблеми. Можливо, я перебільшую, але виходить так: поставив штамп – значить, ти мені щось винен. Думаю, на мене це також впливає. І потім – я ненавиджу весілля у тому форматі, в якому вони є. Ідеальне весілля – це виїхати кудись на Балі удвох і прокинутися наступного дня, коли захотіли. Не марафетитись, а просто спокійно прийти в те місце, де проходить свято. Спокійно одружитися і йти гуляти. Захотів – пішов купатися, захотів – на серф. Щоб це було свято тільки для вас.
- В епоху жіночої емансипації для вас важливо, щоб чоловік заробляв більше?
- Пригадується фільм "Москва сльозам не вірить", коли герой іде, дізнавшись, що у героїні більша зарплата. Я ніколи не ставила перед собою мету знайти чоловіка, який би заробляв більше за мене. Я не дівчинка сучасного формату, яка раціонально планує своє життя. Є дівчата, які вибудовують відносини як стратегію, і таких багато. Але я не можу бути настільки раціональною. Я – романтик: можу страшенно закохатися в людину тільки тому, що вона може мене розсмішити, або тому, що у неї добрі очі. Ось це для мене – вкрай важливі фактори. Коли мені подобається людина, я не лізу до неї в гаманець і не вимагаю виписки з рахунків. Я не розумію, як на цій темі можна будувати спільне життя.
У відносинах не повинно бути вимог, інакше вони ніколи не складуться. Всі ми не ідеальні, у всіх свої особливості, але для мене важливо, щоб близька мені людина була насамперед людиною. Щоб дбала, відчувала відповідальність за все, що між нами відбувається, щоб їй було цікаве моє життя. Крім того, нормальний чоловік ніколи не дасть себе утримувати. А якщо звісив ноги з шиї своєї дружини, то тоді він не чоловік. Звичайно, у всіх бувають різні смуги в житті, трапляється, що треба підтримати, адже всі ми люди. І якщо в даний момент він не здатний фінансово допомогти, то може віддати чимось іншим. Я прекрасно розумію, що для справжнього чоловіка це може бути великою проблемою, але він завжди знайде вихід із цієї ситуації.
- Ви багато разів експериментували зі своєю зовнішністю, змінювали колір волосся. Ніколи не засмучувалися через жарти про блондинок?
- Я перефарбовувалася тому, що цього вимагала робота. Якщо буде потрібно ще якось змінитися, запросто перефарбуюся знову. А що стосується поблажливого ставлення до блондинок, то це вже пережиток часу. Зараз століття силікону, й анекдоти частіше розповідають про це, а не про блондинок.
- Як ставитеся до дієт і здорового способу життя?
- У наших країнах давно присутнє прагнення до здорового способу життя, але я не можу цим похвалитися. Намагаюся правильно харчуватися, але іноді можу розслабитися. Я люблю всяку смакоту, і для мене стає катуванням, коли не можу дозволити собі мамині котлети чи "оселедець під шубою". Але коли дориваюсь... У дитинстві я не звертала на це уваги, а ось зараз отримую нескінченне задоволення від домашньої їжі. Мамину "шубу" згадую потім ще три тижні. Якщо мені привезти додому тарілку такої, я можу з'їсти все за один присід!
- У вас за плечима серйозна освіта – ГІТІС. Але режисери запрошують вас в основному в легковажне кіно, жіночі мелодрами. Не було думки отримати ще одну вищу, щоб довести всім, що можете більше?
- У мене насичена і незбагненна професія, в якій потрібно працювати і вчитися щодня. І є речі, які необхідні і стоять у моєму топ-аркуші справ на першому місці. Наприклад, найближчим часом хочу вивчити англійську і з'їздити в Лос-Анджелес, подивитися на їхні акторські школи. Наша хоч і вважається сильною, але з часом з'являється багато відкриттів, які цікаво пізнати. Думаю, це буде мені тільки на користь.