Стерн: "Іноді потребую тиші, але довго <span
Цей музикант абсолютно не виглядає на свої 62 роки. Навпаки, він – приклад для наслідування молодих гітаристів. На його рахунку – дві премії "Греммі" , співпраця з такими легендами джазу, як Майлз Девіс і Джон Колтрейн ; він входить до списку найкращих гітаристів світу . Нам вдалося поспілкуватися зі Стерном під час його недавнього приїзду до України .
— Майк , коли ви збиралися їхати до нас , не хвилювалися з приводу безпеки?
— Не хвилювався . Мені достатньо було запитати українського промоутера , чи все тут гаразд. Він мені сказав , що у Львові ( ми зустрілися саме там. – Авт.) все добре і спокійно , і я йому повірив. Мені , швидше , було сумно , ніж страшно, – від того, що сталося з Кримом, і, звичайно, від того , що відбувається з Донецькою і Луганською областями . Адже я колись там виступав, я пам'ятаю цих людей – абсолютно приголомшлива тепла публіка.
— Вже багато років ви виступаєте сольно, але колись працювали в команді легендарного джазового музиканта Майлза Девіса. Чим запам'яталося цей час?
— Це було чудово! Насамперед, це неймовірний подарунок долі, шанс, можливість. Іноді Майлз , звичайно, божеволів , але і я не губився , так що нам було комфортно разом. Часом у нього були абсолютно божевільні очі, і він здавався якимось диким. Але коли багато працюєш з ним , то знаєш, що він насправді просто веселиться, ловить кайф , коли грає (сміється). "Навіщо нам ще грати, якщо не заради веселощів ? " – говорив він. Природно , сперечалися ми дуже часто, але плюс Майлза був у тому, що він завжди знав, чого хотів, і умів не стільки переконати , скільки направити тебе в потрібне йому русло . До того ж він любив гітару , тому я грав дуже багато, часом навіть більше, ніж мені хотілося (посміхається).
Нещодавно дізнався, що по моїй музиці писали диплом. Який я важливий !
— А якою людиною Девіс був поза сценою?
— Дуже милим – міг навіть приготувати мені обід . Особливо мені подобалося його фірмове курча з неймовірно гострим соусом. Причому в побуті він був дуже простим хлопцем . Пам'ятаю, якось ми поїли , і я вирішив йому допомогти і помити посуд в посудомийній машинці. Склав усі тарілки , включив , а з неї крізь усі щілини повалила піна – я напевно закинув занадто багато мила. Став панікувати – адже розумів, що зараз затоплю кухню самого Девіса ! Кажу: " Майлз , що робити? Піна заливає підлогу! ". А він лише флегматично подивився і сказав : "Давай вже будемо щось грати, а не говорити про мило ".
— Через вічні репетиції і роботу в студії ви постійно оточені музикою. А буває, що вам хочеться послухати просто тишу?
— Звичайно . Але це потрібно не для розвантаження , а скоріше для того , щоб потім чіткіше чути звуки. Адже навіть коли у мене вдома вимкнені стереосистема і телевізор, в голові все одно щось звучить. У тиші я потребую часто, але затримуюся в ній недовго.
— Гітаристи дуже трепетно ставляться до своїх інструментів : деякі дають їм імена , інші їх колекціонують . Захоплюєтеся чимось подібним?
— О ні. У мене є одна стандартна гітара і ще парочка на заміну. Є пара підписаних інструментів, якими я дорожу виключно як спогадами. А взагалі використовую одну – не бачу сенсу в колекції. Гітари створюють , щоб на них грали. З приводу імен : буває щось придумую . От сьогодні , наприклад, мою гітару звуть Люда — на честь моєї чарівної української знайомої.
Мені не страшно в Україні , але мені сумно через вашу біду.
— Вам коли-небудь говорили, що ваша музика змінила чиєсь життя?
— Говорили , і мене це дуже зворушило. Адже такі фрази теж змінюють життя музиканта. Деякі люди говорили , що завдяки моїй музиці утрималися від поганого рішення або впоралися з чорною смугою . Хтось зізнавався, що одружився під мою пісню, а хтось – що вперше випробував сильне почуття. А ось недавно один хлопець – до речі, українець – дуже просив, щоб я дав йому автограф, тому що він писав з моїй музиці дипломну роботу. Я тоді навіть подумав : нічого собі, який я важливий (сміється) !
— Що вам приносить задоволення крім музики?
— Дуже люблю плавати і ходити пішки. Знаю, багато музикантів люблять готувати , але це точно не моє – можу пригостити вас хіба що картопляними чіпсами з упаковки (сміється). А ще я постійно дивлюся, слухаю і читаю новини . Тільки відкриваю очі – відразу ж в інтернет . Мені здається , у мене навіть якась новинна залежність !