31-річний Вася: "Пісню" Їду в Магадан "мені порадила записати дружина. Саме вона одна з перших, хто слухає мої нові пісні"
- Василю, небагато з російських артистів зараз приїжджають в Україну. Вас довго вмовляли чи це ваша ініціатива?
- Взагалі ми, артисти, не приїжджаємо, якщо нас не кличуть. Нас запросили до Києва, ми подумали трохи – і погодилися. Щоправда, наш акордеоніст не зміг бути з нами, оскільки втратив закордонний паспорт, а до вас без нього вже не пускають. Ще на кордоні прикордонник просив у нас запрошення і випитував мету візиту. А ще за кілька днів до нашого прильоту почалася історія зі скасуванням рейсів до Києва. Загалом, ускладнилося все. Тим не менше, ми раді, що концерт зміг відбутися, і говоримо велике спасибі всім, хто прийшов.
- У "Вікіпедії" написано, що через свої політичні погляди ви опинилися в опалі у влади, і на батьківщині вас називають мало не націонал-зрадником. Ви це на собі відчуваєте?
- На паркані також багато чого написано. Я не знаю, як це коментувати. Чесно кажучи, останнім часом я дуже часто відмовляюся від інтерв'ю. А все тому, що у вас, журналістів, з'явилося якесь табірне мислення. Ви чомусь намагаєтеся всіх записати в ту чи іншу групу, список, табір... Нікому немає діла до того, що ти насправді думаєш. Важливо визначити співрозмовника в якусь групу: цей – патріот, цей – зрадник і так далі. Так от, я в ці ігри не граю! І ви, будь ласка, мене ні в які списки не вносьте! Я сам по собі. Ні з ким не стою під одним прапором, у мене є своя особиста позиція з тих чи інших питань. Я артист, який пише пісні, знімає на них кліпи і грає концерти. Все! Я не займаюся політичною діяльністю, популізмом, грою на громадській думці, і мені нафіг не потрібні нічиї голоси на виборах.
- У кожному разі в ваших піснях присутня політична сатира, тому зовсім обійти ці питання ми не можемо. Як ви можете прокоментувати, наприклад, анексію Криму?
- Суть у тому, що мене, як і інших жителів Російської Федерації, ніхто не питав про це перед тим, як все сталося. Тому я не розумію, з якого переляку моя думка тепер стала мати значення? Тим більше, коли на подію вже ніяк не можна вплинути. Розводити порожню балаканину, наш Крим чи не наш, я не хочу. Не хочу брати участь у цьому недолугому "срачі".
- Особисто на собі кризу через санкції відчули?
- Криза торкнулася всіх, і нічого хорошого в цьому немає. Ейфорії у зв'язку з тим, що відбувається в моїй країні, я не відчуваю. Власне, немає і ніякої радості від того, що відбувається між Росією і Україною.
- Багато хто вважає, що через війну нашим народам доведеться ще багато років відновлювати дружні відносини. Як думаєте, що потрібно зараз робити, щоб остаточно не розсваритися навіки?
- Потрібно вимкнути телевізор, перестати бути кретинами, перестати вішати один на одного ярлики і намагатися відстоювати свої громадянські права у своїх власних країнах. Для мене не існує хороших чи поганих народів. Ідіот не визначається кольором паспорта і приналежністю до якої-небудь держави. Мені здається, що у будь-якої нормальної розсудливої людини в сучасному світі повинна бути схожа точка зору на події. А ідіоти будуть продовжувати сваритися і без політиків. Наші народи дуже схожі, і ті люди, які зараз активно намагаються знайти відмінності між нашими країнами, тільки підливають олії у вогонь конфлікту, який розв'язали політики і засоби масової інформації. Головні проблеми – від невігластва і тупості людей, а не від того, що вони росіяни чи українці. У дурості немає політичної партії, принаймні, офіційно. Я взагалі вважаю, що світ можуть врятувати тільки розумні люди. Але, на жаль, до цього ще далеко.
- У ваших піснях завжди присутня гостра соціальна сатира. У абсолютно іншому жанрі не думали себе спробувати?
- Я пишу різні пісні, і ніяких стилістичних рамок у мене немає. Навесні цього року на екрани вийшов фільм "Привид", заголовну добру пісню до якого виконали герої картини Федір Бондарчук і Семен Трескунов. Так от, цю пісню написав я. Сам же Вася Обломов – це скоріше літературно-музичний персонаж, ніж лише музичний. Пишу я частіше про те, що хвилює, і можна сказати, що в якійсь мірі описую час, в якому живу.
- Після скандалу з Олегом Табаковим (артист в одному інтерв'ю назвав українців убогими і представниками третього сорту. – Авт.) ви написали пісню на цю тему. Його думку з цього приводу знаєте?
- Він мені не дзвонив, і наші спільні знайомі нічого мені не передавали. Цю пісню я написав хвилин за десять. Спочатку я думав просто залишити пост у "Твіттері", але вийшло трохи більше ніж 140 знаків. Довелося зробити пісню.
- Після написання віршів ви себе редагуєте?
- Намагаюся цим не займатися, але якщо демони мене таки долають, то вже повністю. У тому сенсі, що я можу повністю записати пісню, а потім прокинутися вранці, ще раз прослухати її, розчаруватися і видалити назавжди і з усіх носіїв.
- Як я зрозуміла, ваша дружина супроводжує вас і на гастролях. Вона критикує ваші нові твори? Як взагалі ставитеся до критики?
- Для мене очевидно, що навіть не все, що пише Пол Маккартні – геніально, а я – так тим більше. Після того, як я вирішую, що нову пісню можна слухати, однією з перших її дійсно чує дружина. До речі, свого часу саме вона порадила мені записати пісню "Їду в Магадан". Але не все те, що я творю, випускаю у світ. У мене на комп'ютері дуже багато пісень, які вже записані, але які я не бачу сенсу взагалі кому-небудь показувати. З самого початку, коли з'явився Вася Обломов, я вирішив, що буду представляти пісні, за які мені не соромно. Так повелося, і так є досі.
- Багато людей дізналися про вас після відео, де ви заспівали разом з Леонідом Парфьоновим і Ксенією Собчак. Надалі плануєте співпрацювати?
- Я не люблю щось загадувати. Але потреби в тому, щоб ми знову зібралися для запису пісні, я поки не бачу.
- З Гаріком Сукачовим ви записали пісню "Гребаный стыд". За що вам найбільше соромно як громадянину своєї країни?
- Ця пісня актуальна і донині. Все, що там сказано, все так і залишилося. Трагедія пісень Васі Обломова в тому, що після них нічого не змінюється.
- Ті персонажі, про які ви співаєте, вас часто кличуть на корпоративи?
- На щастя, ні. Нас запрошують на корпоративи люди, які часто слухають і люблять наші пісні. Найчастіше це – дні народження різних компаній, і, по суті справи, це такий же наш концерт, просто квитки на нього не продаються. Якихось соромітних історій на наших корпоративах не стається. Єдине, чому я радий, що не беру участі у "солянках". Мається на увазі, що не виступаю десь між козачим хором і Львом Лещенком, поки розносять закуски.
- Багато музикантів перед виступом дозволяють собі алкоголь. А як ви?
- Я не п'ю перед концертом і ніколи не вийду на сцену п'яним, оскільки поважаю глядача, який віддає гроші за квиток на мій виступ. Мені здається, це ненормально, коли на сцену виходить п'яна істота і ледве повертає язиком. До того ж мені не обов'язково пити, щоб отримувати задоволення від власних виступів. Єдине, про що ми просимо глядачів – це не курити під час концерту. Просто тому, що мені важко співати в прокуреному залі.