Людині в такому віці підсумки підбивати, м'яко кажучи, зарано. А цілій державі – так і зовсім, здавалося б, безглуздо. Але так вже ми влаштовані, що намагаємося зрозуміти, порахувати, довести собі та іншим, що у 1991-му зробили єдино правильний вибір.
Покопавшись в офіційній статистиці, ми виявили цікаві речі. Наприклад: багаті стали багатшими, радянський чиновник поруч з нинішнім посадовцем виглядає аскетично. А от бідні стали ще біднішими.
Економісти розрахували співвідношення, виходячи з можливості купити щось на ті, радянські рублі, і нинішні гривні. Різниця начебто й невелика, але ми ж пам'ятаємо і мільйони купоно-карбованці, і на якій дієті сиділи на початку дев'яностих. Комунальні послуги – ніяких сенсацій – подорожчали. Пріснопам'ятний червонець, в який обходилась громадянину двокімнатна квартира, це близько двохсот гривень у перерахунку, – перетворилася в стартові 400 гривень. Зате наші квартири тепер – справжня приватна власність.
Що майже не змінилося, так це дороги – як залізниця, так і асфальтні. Їх практично стільки ж. Хтось скаже – спасибі, що взагалі не зникли. Я не буду втомлювати вас економікою – тут з урядом не позмагаєшся. Скажу лише, що добувати, плавити і виробляти ми стали менше, а ось житницею Європи Україна залишається. Врожаї зросли майже вдвічі. Спасибі чорнозему.
Ось такі підсумки. Проміжні. Можливо, через рік, чи два, чи десять картина буде більш радісна.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційно-аналітичної програми "События недели" за 24.08.2014 о 19:00.