12 лютого стало відомо про смерть віртуозного джазового піаніста Чіка Коріа. Після відходу Сесіла Тейлора у квітні 2018 року це найбільша втрата в джазі на сьогодні.
І хоча окремі пуристи відносяться до музики Коріа поблажливо (наприклад, інший чудовий піаніст-джазмен, який також нещодавно залишив нас, уродженець Кам'янця-Подільського Михайло Альперін докоряв Коріа за "розважальність" і "всеїдність"), проте він був і залишається однією з найбільш яскравих зірок в сузір'ї майстрів фортепіанного джазу.
З іншого боку, якби не 22 премії "Греммі" – однієї з найпрестижніших американських нагород за досягнення в звукозапису, та співпраця з артистами естради на кшталт Чака Хан, цілком допускаю, що значно менше слухачів з відкритим серцем полюбили б не найпростішу для сприйняття джазову музику. Тож спасибі майстру за цю "всеїдність".
Син шевця-іммігранта, на дозвіллі грав на трубі і контрабасі в діксіленді, Армандо Коріа, прозваний тітонькою "Чик" – "Курча", освоював фортепіано з чотирьох років і, за винятком піврічного навчання в Джульярдській школі музики (одного з провідних музичних вузів країни), систематичної освіти не отримав. Що ріднить його з великими самоучками Телоніусом Монком і Чарлі Паркером, які перетворили музику для танців на мистецтво, новаторське з точки зору виконавської майстерності та композиторської думки.
Цікаво, що в той рік, коли Коріа-старший посадив майбутню зірку джазу за інструмент, до Джульярда вступив великий Майлз Девіс, майбутній кумир "Курча". Через три десятиліття вони зустрінуться в групі Майлза Девіса, якій судилося назавжди змінити звук і філософію джазу, змішавши його з роком і фанком. (Журнал Rolling Stone наполягає на тому, що в переході Девіса на більш сучасне, "електричне" звучання ключову роль зіграв саме Коріа).
Разом вони грали три роки, і результати цих студійних сесій звукозапису і концертів можна почути на десятці альбомів, включаючи революційний диск Bitches Brew, який розійшовся мільйонним тиражем. Ще жоден джазовий запис не продавався настільки масово.
Власне кажучи, на парадоксальному поєднанні цих двох крайнощів, закладених в Bitches Brew – авангардної музики "не для всіх" та комерційного успіху, Коріа й побудував свою кар'єру. Просто неймовірно, що один і той же музикант грав на нервовій, "незрозумілій" платівці Circle (з радикальними авангардистами Баррі Альтшуллем та Ентоні Брекстоном), і водночас створював світлу, наповнену гармонією і романтизмом музику в своїй найвідомішій групі Return To Forever.
У вітчизняних поціновувачів джазу з музикою Коріа давній і щасливий роман. Він став четвертим за рахунком джазменом – в компанії з вібрафоністом Гері Бертоном, який відвідав з концертами Радянський союз, відігравши два концерти в Ленінграді улітку 1982-го. (Першим зламало "залізну завісу" в 1967 році Тріо Чарльза Ллойда з Кітом Джарретом і Джеком ДеДжонеттом, потім були гастролі Біг-бенду Дюка Еллінгтона в 1971-му, а через три роки до Талліна дісталося Тріо Оскара Пітерсона).
В Україні Коріа побував тричі: у квітні 2011-го відіграв у Палаці "Україна" спільний концерт з давнім партнером Гері Бертоном, ніби заримував свій перший приїзд в наші краї за тридцять років до, в квітні 2016-го повернувся до Києва, але вже в складі тріо, і в 2017-му виступив на Leopolis Jazz Fest у Львові. До слова, серед улюблених виконавців Коріа називав уродженця Києва Володимира Горовиця.
"Моя місія завжди полягала в тому, щоб приносити радість мистецтва скрізь, де я міг, і робити це разом з усіма людьми мистецтва, якими я так захоплююся. Це було багатство мого життя", – таке повідомлення з'явилося на сайті музиканта після його смерті.
Свій останній запис, де ми востаннє бачимо великого Чика Коріа за фортепіано, музикант виклав в своєму Instagram чотири тижні тому. На щастя, крім цього нам залишилася понад сотня музичних альбомів, записаних з першокласними джазменами з усього світу, починаючи японкою Хіромі і закінчуючи чеським контрабасистом Мирославом Вітоушем (точніше, навпаки – з хронологічної точки зору). Тепер чекаємо, коли найкращі з цих записів перевидадуть на модному вінілі.