Сьогодні АПК – один з небагатьох центрів економічного оздоровлення країни. Збереження статусу передової експортної галузі, яка забезпечує 14% ВВП, вимагає системного реформування всіх напрямків роботи АПК і визначення базових пріоритетів діяльності.
Ми виходимо з того, що розкриття потенціалу аграрного виробництва неможливе без залучення інвестицій. Слід зазначити, що, незважаючи на кризовий стан вітчизняної економіки, інвестиційна привабливість сільського господарства залишається високою для українського та зарубіжного бізнесу. Зокрема, міністерство прогнозує до $ 8 млрд інвестицій в агросектор вже до 2020 року. Ми працюємо над створенням максимально комфортного ділового клімату.
Як відомо, з початку наступного року Україна житиме в умовах зони вільної торгівлі з ЄС. Це, безумовно, стане викликом для вітчизняного АПК. Усі харчові продукти тваринного і нетваринного походження, що експортуються в ЄС, повинні відповідати законодавчим стандартам. Ми повинні в найкоротші терміни гармонізувати нормативно-правову базу відповідно до вимог Євросоюзу. У першу чергу підтримка конкурентоспроможності українських аграріїв на європейському ринку вимагає змін у законодавчому регулюванні безпеки харчових продуктів, санітарного та фітосанітарного контролю.
Ми працюємо в цьому напрямку. Дозволи на експорт до ЄС вже надані 238 українським підприємствам. Триває розробка законопроектів, у тому числі пов'язаних з контролем якості кормів, карантину рослин, побічних продуктів тваринного походження.
Збереження лідерства в структурі національного експорту вимагає модернізації структури сільського господарства України. Ми розширюємо ринки збуту для подолання ризиків продовольчого ембарго Москви. Традиційно російському споживачеві поставлялися м'ясо, риба, какао, напої, молочна продукція. У той же час основними експортними статтями в ЄС були зернові, олійні культури, рослинні олії і тваринні жири. Перешкоди російської сторони стимулюють нас до переорієнтації на інші ринки з удосконаленням якості та асортименту продукції.
Повністю використовувати можливості агросектору заважає незадовільний стан механізації сільського господарства. Це обумовлено недостатньою кількістю техніки. Виробники ж аграрної продукції не можуть отримати дивіденди від конкурентних переваг без сучасних засобів і технологій. Це стосується не тільки машин і устаткування, але і поліпшення якості насіння, посадкового матеріалу, раціоналізації в застосуванні засобів захисту рослин і мінеральних добрив.
Перспективне збільшення агровиробництва вимагає покращення інфраструктури та скорочення логістичного ланцюга для ефективності транспортування та зберігання сільгосппродукції.
Одна з головних перешкод для розвитку агросектору – обмежений доступ до фінансів. Тільки 25% агропідприємств не мають проблем з фінансуванням. Дефіцит цього ресурсу негативно впливає на агробізнес. При цьому найбільший тягар лягає на плечі малого та середнього виробника. А саме вони повинні стати рушійною силою галузі.
Щоб підтримати українських аграріїв, держава зобов'язана надати їм можливості конкурентного кредитування. Мінагрополітики ввело дієвий інструмент фінансової допомоги сільгоспвиробникам – аграрні розписки. Реалізація пілотних проектів у Полтавській, Вінницькій, Черкаській і Харківській областях переконливо показала його дієвість. За оцінками експертів, аграрні розписки забезпечать 2-3 млрд грн додаткових кредитних ресурсів аграріям. Розробка та впровадження цілісної концепції системи агрострахування стабілізує доходи виробників, допомагає прогнозувати державні витрати, створює додаткові гарантії повернення кредитів. І це в цілому підвищує ефективність державної підтримки агросектору.
Ще один наш пріоритет – дерегуляція аграрної галузі. Надлишкова бюрократія відштовхує потенційних інвесторів, стає джерелом корупції та фактором тінізації економіки. Усунення надлишкового державного регулювання – неодмінний атрибут інтеграції України в європейську економічну систему. Тому у нас немає іншого виходу, крім як у стислі терміни замінити існуючу систему регулювання підприємницької діяльності. Ми вже скасували майже половину дозвільних документів. Їх кількість зменшилася з 143 до 85.
На моє щире переконання, немає сенсу утримувати нерентабельні, збиткові державні підприємства. Держава – неефективний управлінець. Тому абсолютну більшість активів слід приватизувати. Кожне підприємство повинне пройти природний ринковий відбір, довести господарську життєздатність. Міністерство готове передати ФДМ України понад 400 підприємств. Розраховуємо, що приватизація відновить їх економічну активність, створить умови для інвестицій.
Окреслені проблеми та перспективи – лише невелика частина безлічі викликів, на які нам належить відповісти. Потрібно подолати чимало перешкод на шляху до процвітання галузі. При цьому спектр наших можливостей змушує дивитися в майбутнє з оптимізмом. Аграрний потенціал світового масштабу не вдасться розкрити без взаєморозуміння всіх гравців АПК. Тому нашою головною зброєю повинні стати діалог і співпраця, адже всі інші передумови для успіху у нас є.