За 7 місяців 2021 року українські агрохолдинги збільшили поставки агропродукції в ЄС на 10% порівняно з минулим роком. Україна стала четвертим з найбільших експортерів агропродукції в єврозону – після Великобританії, Бразилії та США. Проте, цей успіх має свій темний бік. На внутрішньому ринку агрохолдинги влаштували масштабні спекуляції цінами на аграрну сировину.
Виробники продуктів харчування почали скаржитися на агрохолдинги, що ті продають їм сировину за цінами, вищими за експортні. Це призводить до значного подорожчання кінцевої продукції – продуктів харчування, які надходять на прилавки магазинів. Агрохолдинги стверджують, що їм невигідно продавати сировину в країні за цінами нижче світових, якщо його можна продати дорожче на зовнішньому ринку.
Але це не зовсім так. В експортну ціну закладаються витрати на логістику і сплату мит. Отже, на внутрішньому ринку ціна на сировину не може дорівнювати експортній. За ідеєю, саме тут у ситуацію має втрутитися держава, але вона відмовилася від регулювання цін на продукти і крізь пальці дивиться на форсований експорт аграрної сировини з України.
У підсумку, за останній рік соняшникова олія подорожчала на 89,3%, цукор – на 83,5%, борошно – на 21,5%, яйця – на 33%, макарони – на 20,7%, м'ясопродукти подорожчали на 11,1%. Українська соняшникова олія на зовнішніх ринках вдвічи дешевша, ніж у нас. При цьому за вказаний період доходи громадян зросли лише на 1%. За статистикою, середня українська родина витрачає 40% своїх доходів на їжу, малозабезпечені – до 70%.
Наведені цифри показують повну соціальну безвідповідальність агрохолдингів. Якщо і далі уряд буде залишатися осторонь, восени ціни на продукти зростуть до захмарних висот. Не виключаю, що за деякими товарними позиціями в Україні виникне дефіцит продовольства, адже сировину можуть на той час вивезти за кордон. Не хочеться, щоб через пожадливість агрохолдингів і короткозорість Кабміну в країні почалися голодні бунти.