Усі книжки у цій добірці – справжні бестселери, але вражає при цьому інше. А саме – наскільки вправно їх автори поводяться з класикою – чи то в сюжетному сенсі, а чи в стилістичному. Звісно, історій на світі, за Борхесом, не так вже й багато, але щоразу дивуєшся, коли натрапляєш на вправну манеру їх розповідати. Саме як у випадку з цими книжками.
Джон Вільямс. Стоунер. – Х.: Фабула, 2019
"Час виправдав надії автора поза його власними скромними очікуваннями, – писав про цю книгу сучасний англійський класик Джуліан Барнс. – Минуло п'ятдесят років, і "Стоунер" став бестселером. Абсолютно несподівано. Бестселером загальноєвропейським. Бестселером найчистішої проби – майже виключно завдяки читацькій любові і відгукам, що передаються з вуст в уста".
Поет і прозаїк Джон Вільямс (1922-1994), лауреат Національної книжкової премії США, видав всього чотири романи, і один з них – уславлений "Стоунер", книга з незвичайною і щасливою долею. Вперше побачивши світ понад півстоліття тому, вона несподівано знайшла друге життя в XXI столітті, і до автора прийшла посмертна слава.
За сюжетом, селянський хлопець Вільям Стоунер несподівано для себе захопився текстами Шекспіра. Відмовившись повертатися після коледжу на батьківську ферму, він залишається в університеті продовжувати навчання, а потім і викладати. Всі його рішення, вчинки, стосунки з родиною, з коханою жінкою і, врешті-решт, всю його долю визначає пристрасна любов до літератури.
Андрей Курков. Самсон и Надежда. – Х.: Фолио, 2020
Новий роман цього автора – несподіваний жанровий мікс на основі оповідання Бабеля "История моей голубятни" і повісті Козачинського "Зелений фургон", більш відомої за однойменним радянським фільмом. Не зовсім, як сказав би Остап Бендер, вдалий результат синтезу швейної машинки "Зінгер" і снопов'язалки, але в підсумку вийшла досить строката картина ранньої весни 1919 року в Києві.
На початку – "бабелевський" вуличний погром, у головного героя гине батько, йому самому відрубують вухо, далі – "червоні" грабежі, заворушення, більшовики і місцеві банди. В результаті – служба в міліції, приставлені червоноармійці, нечисті на руку, немов у згаданій "фургонній" повісті, чиї злочини головний герой і починає розслідувати. Автору цілком вдався експеримент з жанром, сюжетом, мовою.
"Самсон кивнул. И почувствовал, как повязка сползает. Нашел на ощупь узелок бинта над отрубленным ухом, развязал, подтянул и связал кончики наново. – Болит? – участливо спросил один из мужиков. – Нет, – ответил Самсон. – Только ноет. – Оно всегда так! – сказал мужик и с видом всепонимающего мудреца закивал непокрытой головой. После чего достал из кармана ватной куртки мятую клетчатую кепку и покрыл голову. Получив расчет, мужики пошли к подводе. Самсон остался один. И тут из-за туч выглянуло солнце".
Татьяна Бонч-Осмоловская. Пока есть на земле цикады и оливы. – К.: Каяла, 2021
Анотація до книжки попереджає, що це підліткове фентезі буде цікаве також дорослим, але до кінця історії цього майже не помічаєш, оскільки проблеми у цій драмі направду "дорослі". Відповідний також стиль оповіді, який нагадує то прозу Короленка і поезію Хлєбнікова, то італійські казки Горького і одеський колорит Бабеля з Паустовським, то ісландські саги і персидські легенди. Адже мова про Таврію-Тавриду-Кіммерію-Кримське ханство, де, здавалося б, зібрана вся екзотика світу.
Утім, найбільше екзотичний стиль оповідачки нагадує "Аню в Країні чудес" Набокова, адже так само, як він перелицював на російський копил твір Керрола про Алісу, так само авторка цієї книжки описує кримські пригоди своєї героїні у казковому ключі з додатком містики, магії та міфології.
За сюжетом, мати посилає дочку, по суті у тридев’яте царство по чарівний гребінь, який зробить її незрівнянною – саме такою, про яку вночі співають гості за столом разом з її чоловіком. Тож п’ятнадцятирічній Гані доведеться, наче герою Жуля Верна, пройти складний шлях до мети, зустрівши чимало чудовиськ, відьом і чаклунів, щоб зустріти серед них справжніх друзів.
"Пес носился по небосводу, заливисто лая. На крик девочки он остановился, всмотрелся, узнал ее и размашисто завилял хвостом. На морде пса просияла улыбка, глаза сверкнули из-под лохматой челки, и он поскакал дальше, играя со звездным мячом, счастливый там, в вышине. Девочка поднялась на ноги. Она взяла всех с собой. Она все запомнила. На новой земле у нее будет дело — она сплетет нить, соединит узелки и свяжет тонкую шаль, как говорила та, в белом коконе. Она обо всех них расскажет там, на новой земле".
Ґленді Вандера. Там, де ліс зустрічає зорі. – Х.: Віват, 2020
Сюжет цього роману нагадує новий серіал "Засланець з космосу", в якому прибулець з іншої планети в результаті аварії потрапляє на Землю, оволодіває тілом і життям першого зустрічного, і далі, звісно, продовжується комедія. У даному випадку стається майже те саме, хоч і без кривавих подробиць, адже прибулець у романі – це дівчинка, яка потрапила в родину до орнітолога.
"Тепер Джо побачила очі. Розумний блиск у її погляді був занадто проникливий як для дитячого личка, тому жінка сприйняла це як знак того, що з нею затіяли гру. — Якщо ти іншопланетянка, то чому в тебе людська подоба? — Я просто використовую тіло цієї дівчинки. — Скажи їй, щоб ішла додому, поки ти там, у її тілі. Гаразд? — Вона нікуди не може піти. Вона була мертва, коли я вселилася в тіло. Якщо вона повернеться додому, її батьки злякаються. – Он воно що! Тепер починається гра в зомбі".
Насправді ніякої гри, все всерйоз – пиво в холодильнику, картопляний салат, сусід, від якого дівчинка не тікає. Від усіх тікає, а від нього ні, уявляєте? А ще допомагає з орнітології своїй новій хазяйці, але краще, все-таки, посуд помити. Бо уявлення про людяність в інопланетян виявляються чомусь більш гуманними, ніж у самих людей.
Вікторія Авеярд. Скляний меч. – К.: Наш Формат, 2020
Так само, як у випадку з попередньою книжкою це підліткове фентезі буде цікаве й дорослим. По перще, цей бестселер New York Times і переможець премії People’s Choice Awards 2016 у номінації "Найкращий підлітковий роман" – справжня антиутопія, повна карколомних пригод. По-друге, це продовження "Багряної королеви" – ще одного вибухового твору цієї авторки. Історія її головної героїні набула надзвичайної популярності серед молоді в усьому світі, адже серія книжок про Мару не менш захоплива, ніж романи "Володар перснів" чи "Пісні льоду та полум’я" з їх фантастичним світом і справді цікавими персонажами.
У тому самому світ, де народилася Мара, кров визначає долю. Аристократи зі срібною кров’ю наділені надприродними здібностями, а простолюд із багряною — приречений їм служити. Здавалося, так триватиме вічно, аж доки з’являються новокровки — люди з багряною кров’ю і хистом, що затьмарює срібних. За сюжетом цієї книжки, Мара намагається зібрати власну армію, щоб порятувати своїх побратимів та здолати предковічну тиранію, і стає символом визвольної боротьби. Але вона розуміє, що за революцію доведеться платити страшною ціною. Ким дівчина здатна пожертвувати заради досягнення своєї мети? І на що готовий новий король, щоб повернути Мару?