/ Фото: Getty Images
Чергова сесія ПАРЄ несподіванок не принесла. Хоча українській делегації не вдалось попередити відновлення російської делегації в ПАРЄ, обрання російського депутата віце-президентом (депутата Держдуми Петра Толстого – Ред.) та накласти санкції, але боротьба до останнього була правильно обраною тактикою, яку необхідно й далі продовжувати, пропонуючи свої проекти резолюцій з питань, що цікавлять Україну, готуючи альтернативні російським чи проросійським проекти рішень, і навіть вдаючись до відвертих демаршів, де це буде ефективно.
Головна мета роботи української делегації – повне й всестороннє викриття порушень Росією правил і принципів Ради Європи та міжнародного права в цілому, доведення дій і наслідків російської агресії та недопущення використання Росією ПАРЄ для ведення гібридної війни проти України. На особливому контролі мають залишатись спроби Росії легалізувати незаконну анексію Криму та створення так званих "ДНР" і "ЛНР", що вона може робити шляхом запрошення представників з цих територій на ті чи інші засідання або заходи в ПАРЄ. Ці завдання непрості, але зимова сесія показала, що українська делегація може з ними справитись, якщо всі депутати працюють злагоджено і не підіграють агресору, як це вчинила депутат Льовочкіна. Принаймні, ПАРЄ показала, що дотримуватиметься лінії невизнання анексії Криму Росією та вимагатиме, щоб РФ виконувала усі рішення ПАРЄ, тому важливо не допустити відходу Асамблеї з цих засад та використовувати усі її можливості для тиску на Російську Федерацію.
Розраховувати, що ПАРЄ чи Рада Європи в цілому стане дієвим механізмом для просування демократії і захисту прав людини в Європі не варто. Ця організація буде радше майданчиком для діалогу, дискусій та обговорень, особливо після схвалення рішення, яким практично неможливо накладати санкції. Тому й підходити до участі у її роботі варто з цих позицій, не забуваючи зазначені головні завдання.
Як би не заявляли прибічники повернення Росії, РФ виконала не всі шість вимог, висунутих Резолюцією 2292 (про повернення російської делегації в ПАРЄ – Ред.). Так, РФ сплатила внески, а 24 українські моряки повернулись додому, але не в результаті звільнення, а обміну. Щодо інших вимог: Росія не взяла відповідальність і дотримується повної співпраці щодо розслідування збиття МН17; не покращилась ситуація із захистом прав людини; не видно прогресу у розслідуванні вбивства Бориса Нємцова; Росія не допускає моніторингу захисту прав людини по всій своїй території, зокрема в окупованому Криму. Тож українська делегація має наголошувати на цих моментах, особливо якщо вони чітко визначені.
Одночасно, варто максимально використовувати й розширювати підтримку інших делегацій. Якщо Грузія, Польща і три країни Балтії підтримують Україну, то є делегації, де голоси розділились, і з якими потрібно додатково працювати, наприклад, Молдовою, Словаччиною чи Нідерландами, особливо враховуючи негативну позицію Росії щодо розслідування трагедії з МН17. Також українській делегації варто звернути увагу на делегації країн, які не взяли участь у голосуванні, наприклад, Албанії, Македонії чи Хорватії. Тобто, варто налаштовуватись на довготривалу боротьбу, зміцнювати існуючу коаліцію держав і розширювати її.