Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив, що людство програє боротьбу за клімат. Виступаючи на конференції з питань клімату, він заявив, що цілі, зафіксовані в Паризькій угоді з клімату, досягаються надто повільно, щоб врятувати людську цивілізацію.
"Світ знаходиться на межі катастрофи через потепління на 2,7 градуса за Цельсієм замість 1,5 – ми всі погодилися, що це має бути межа... Наука каже нам, що будь-яке потепління вище 1,5 градуса буде катастрофою", – резюмував генсек ООН.
Гутерріш переконаний, що всі країни до 2030 року повинні скоротити майже наполовину викиди парникових газів, а до 2050 досягти вуглецевої нейтральності. Однією з головних завдань у цьому напрямку, на думку генсека ООН, є закриття вугільних шахт.
Сьогодні 80% викидів СО2 на планеті припадає на країни G-20. Саме вони несуть основний тягар відповідальності за виконання глобальних планів з декарбонізації. Однак є і багато з того, про що не сказав у своєму виступі Антоніу Гутерріш.
Повідомлення, які надходять з різних країн світу, свідчать про те, що значна частина бізнесу незадоволена декарбонізацією. Впровадження передових технологій вимагає багато коштів, а підтримка держави не у всіх країнах є адекватною. В даному перехідному періоді багато виробників зіткнулися з частковою втратою конкурентоспроможності через додаткові витрати на екотехнології та зелену електроенергію.
Виходить, що промислове лобі невдоволено жорсткими вимогами, термінами і дорожнечею декарбонізації. На противагу йому глобальне політичне лобі приходить до розуміння, що Паризька угода в чистому вигляді не працює. Поки країни виконають зафіксовані в ньому цілі, в кліматі планети можуть статися безповоротні зміни. Отже, в самому найближчому майбутньому між політикою та економікою може статися серйозний конфлікт.
Уникнути його, на думку деяких експертів, можна за допомогою перегляду Паризької угоди. Не виключено, що вперше це питання буде піднято в листопаді, на кліматичному саміті в Глазго. США і ЄС заявили, що представлять там спільну ініціативу по скороченню викидів метану на планеті. Вона може стати початком перезавантаження застарілої кліматичної парадигми і перегляду цілей декарбонізації.