Дивні речі відбуваються часом в українській владі. Презентувавши в Ґлазґо оновлений Другий національно-визначений внесок у Паризьку угоду, Україна цим дала старт національній декарбонізації. При цьому держава досі не має жодного інструменту реалізації цієї реформи. Не створений Державний фонд декарбонізації, хоча такий законопроєкт давно перебуває в Раді, не ухвалений закон про промислові викиди, який дозволить промисловим підприємствам регламентувати процес впровадження НДТМ. Держава, мабуть, не збирається надавати промисловцям фіскальні та кредитні преференції, що випливає з нового Меморандуму з МВФ.
За фактом можна сказати, що декарбонізації в нас ще немає, як немає і виробництва "зеленої" сталі. Хоча приватний бізнес уже має серйозні плани з цього приводу. Нещодавно "Метінвест" повідомив про плани інвестувати у впровадження екотехнологій на своїх підприємствах 430 млн дол. Кінцевою метою групи компаній є створення першого в Україні повного циклу виробництва "зеленої сталі". Для цього планується запровадити новітні технології збагачення руди до 90% рівня вмісту заліза та розвивати власні потужності чистої енергетики на сході України та на узбережжях Чорного та Азовського морів. Перша "зелена" сталь, згідно з планами "Метінвесту", буде вироблена у 2029-2030 роках.
Інший приклад: "АрселорМіттал Кривий Ріг" планує вкласти протягом 2022-2032 років 1 млрд. дол. в екологічну модернізацію підприємства. Основними напрямками інвестицій стануть зниження впливу виробництва на навколишнє середовище, сталий розвиток підприємства та запровадження принципів циркулярної економіки та ефективного управління відходами (утилізація біомаси, упорядкування викидів СО2, переробка шлаків та шламів). Середня тривалість інвестиційного циклу в металургії становить 20 років, тому десятирічні плани "Метінвесту" та компанії "АрселорМіттал Кривий Ріг" можна вважати рухом на гранично високій швидкості. Але ще більшою швидкістю рухається Міністерство стратегічних галузей промисловості.
Нещодавно міністерство оголосило, що з 26 листопада 2021 почне видавати юридичним особам довідки про підтвердження статусу підприємства "зеленої" електрометалургії. Наявність такої довідки буде основою встановлення НКРЕКП тарифу на передачу підприємству електроенергії "зеленої" металургії. Виходить, що "зеленої" металургії ще немає, а довідки вже є. Ситуація видається курйозною, проте варто похвалити Мінстратегпрому за оперативність. Якби ось так на випередження працювали інші міністерства та уряд загалом, про долю української декарбонізації можна було б не турбуватися. Сподіваюся, що влада нарешті усвідомлює всю серйозність викликів, які стоять перед Україною, і розпочне реальний діалог з бізнесом про те, як виконати цілі НВВ2.