/ Фото: https://www.facebook.com/sergey.magera
Екологічний податок в Україні не виконує своєї функції. Більшість його безслідно розчиняється у державному та місцевих бюджетах. У цьому особливої користі для екології немає. Виходячи з європейського досвіду, гарною альтернативою еконалогу може стати система торгівлі квотами на викиди СО2. Цей інструмент вважається більш просунутим щодо стимулювання екологічної модернізації у промисловості.
Поки уряд працює над створенням системи моніторингу, звітності та верифікації викидів, бізнес визначився, якою, на думку промисловців, має стати національна система торгівлі квотами. По-перше, за своєю структурою вона має відповідати структурі системи торгівлі викидами (СТВ) у Євросоюзі. Остання передбачає такі важливі для бізнесу поняття, як розподіл безкоштовних квот на викиди та встановлення для кожного підприємства цільових показників за граничним обсягом викидів.
По-друге, українську СТВ треба впроваджувати без поспіху, щоб не зашкодити економіці та самим промисловим підприємствам. Для цього, як вважає бізнес, потрібно провести тестування системи у вигляді пілотного проєкту, в рамках якого компанії проводитимуть транзакції з квотами на викиди СО2, але без використання реальних грошей та фінансових наслідків. Задля справедливості слід зазначити, що ще у 2018 році такі пілотні проєкти з моніторингу обсягів викидів успішно реалізували "Запоріжсталь", "Запоріжкокс", Центральний ГЗК та ДТЕК "Запорізька ТЕС". Тепер пілоти треба вивести на новий рівень.
По-третє, бізнес наполягає виключно на цільовому використанні коштів, які держава отримає від продажу квот на викиди. На думку промисловців, ці кошти мають прозоро розподілятись на проведення екологічної модернізації підприємств, які купують квоти. По-четверте, бізнес вважає за справедливе, щоб учасники системи торгівлі викидами звільнялися від сплати екологічного податку. Це може стати добрим стимулом для прискорення темпів екомодернізації у промисловості.
Позицію української промисловості щодо впровадження в Україні системи торгівлі викидами СО2 озвучено. Важливо, щоб влада не лише почула озвучені промисловцями тези, а й сформувала за ними попередню позицію. Після цього сторони мають сісти за стіл переговорів і разом створити СТВ, яка слугуватиме цілям національної декарбонізації. Вважаю, що шлях переговорів – єдиний правильний у вирішенні цього питання.