Коли після розпаду СРСР прикордонні війська "реформували" в прикордонну службу, то одним із основних "постулатів" таких реформ було те, що Україна – мирна держава, ми не збираємося ні на кого нападати, а тому "війська" на кордоні нам не потрібні, а от "служба", – тобто окреме відомство із обмежено дозволеним озброєнням "про всяк випадок" – нехай буде. Не будемо вдаватися в правильність постулатів. Зрештою, історія розставила все на свої місця.
З плином часу стало зрозуміло, що захист кордонів України, це не стільки можливість припинення якогось вторгнення чи щось подібне. Це, в першу чергу, контроль та профілактика незаконної міграції, контрабанди, злодійських вивезень або ввезень товарів чи людей. Але ще одним із найбільших шматків роботи прикордонників є розшук та порятунок людей.
Честь та шана тим прикордонникам, котрі використовують свої максимальні ресурси для такого захисту кордонів. Проте цього ген як замало. Скажу більше: автомобільний спецтранспорт, що стоїть на озброєнні прикордонників, він хоч і сучасний, але теж з обмеженими можливостями. Ну не може надсучасний український чи навіть американський всюдихід здійнятись над лісом чи горами, промоніторити галявини та виявити осередки ймовірного порушення закону.
Чому свого часу авіаційні подрозділи з літаками та гелікоптерами (особливо останніми) не отримали розвитку у ДПСУ та кому було вигідно мати "дірки" в кордоні – теж питання інше.
Отже, за статистикою сьогодні на озброєнні у всіх загонів ДПСУ є "аж" п’ять транспортних літаків (три Ан-72 та два Ан-26), один пасажирський (Ан-26) та дев’ять легкомоторників австрійського виробництва. Є ще шість старезних гвинтокрилів Мі-8.
А тепер питання до вас, друзі: ви часто бачили цю авіатехніку на патрулювання кордонів, тощо? Питання майже риторичне. По-перше, великі літаки призначені лише для перевезення вантажу чи невеликої кількості людей. Легкомоторники – то окрема тема. Це специфічний вид авіації, який може бути пристосований до патрулювання в разі потреби. Про гвинтокрили Мі-8, які споживають величезну кількість пального в умовах невеликого бюджету Держприкордонслужби – годі й говорити. Їх використовують вкрай рідко і задля великої потреби. Наприклад, порятунку людей.
Проте є ще один величезний нюанс у цій ситуації. А саме: для вищепереліченого авіапарку потрібні як мінімум обладнані аеродроми з функціональними злітними смугами чи певною площею, яка забезпечує підйом у повітря та посадку. Нагадаю, що функціонування такого аеродрому – це не просто "будка з охоронцем", механік та прибиральниця. Це цілий штат співробітників авіаційного профілю.
Повертаючись до початку розмови, задам ще одне запитання: а чи зможе вся оця авіаційна техніка якісно моніторити кордони, вести пошукові роботи та проводити запобіжно-профілактичні заходи проти незаконної міграції, контрабанди чи злодійського перетину кордонів? Звісно ні.
Якісь фрагментарні завдання можуть виконувати, скажімо, легкомоторники. А де-факто військові Мі-8 та військово-транспортні АНи – потрібні в зонах, що межують з тимчасово окупованими територіями нашої держави.
То що ж залишається тим ділянкам кордону, які проходять по горах та лісу? Там, де й пішки не завжди пройдеш? Відповідь очевидна: використання безпілотних літальних комплексів та новітніх гелікоптерів легкої та середньої комплектації. А ідеальний варіант – робота "в парі": БПЛА + вертоліт.
Якщо хтось почне казати про те, що я ідеалізую, "піарю" чи щось інше, одразу ж відповім: йдіть в інтернет та подивіться, яка авіація, зокрема гелікоптери, стоять на озброєнні, наприклад, європейських держав.
Для порівняння скажу, що майже всі країни без винятку використовують легкі та середні гелікоптери для патрулювання кордонів. Особливо там, де є морські чи гористі кордони. І знову ж таки з тих самих "резонів": моніторинг та профілактична робота для запобігання нелегальної міграції та контрабанді. Про те, що гелікоптери стоять на озброєнні прикордонної служби США, країн Латинської Америки – навіть і говорити годі.
То що ж матиме Україна? А українські прикордонники матимуть мінімум 24 (!!!) нових легких гвинтокрили – французькі Airbus. Ці легкі та середні гелікоптери не потребують спеціальних чи специфічних злітних майданчиків, а фаховий пілот зможе посадити таку машину "у чорта на лисині".
Підготовка фахівців для цих гелікоптерів вже триває в Кременчуцькому льотному коледжі. Але скажу навіть більше. Україна в цьому сенсі має всі шанси стати однією з передових країн Європи та світу. Адже разом із підготовкою пілотів та фахівців авіаційних напрямків для підрозділів МВС віднедавна стартувала підготовка операторів безпілотних літальних комплексів. Тобто у вже геть недалекому майбутньому кордони України отримають потужну систему моніторнигу з повітря. Таку собі "повітряну демаркацію".
Чи варто ще раз нагадати, наскільки це важливо? Думаю, да. Згадайте лише нещодавні події на україно-угорському кордоні в ПП "Тиса", де люди заблокували допуск прикордонникам і ті не змогли виконувати свої обов’язки. Або ж останні події з затриманням партії контрабандного зрубаного злодіями лісу. Про мігрантів навіть говорити зайве – їх сотні йде через кордони України потаємними стежками.
Для скептиків наведу ще один аргумент. Нещодавно прийнятим законом про прикордонні землі всі території вздовж кордону України є в підпорядкуванні ДПСУ, в тому числі берегові смуги та водні об’єкти. Як ці землі раніше опинилися в приватному використанні, що прикордонників не пускали на "приватну територію" – то окрема розмова. Але тепер вже ніхто не матиме права перешкоджати охороні кордонів.
А перші тренувальні польоти для пілотів гелікоптерів ДПСУ відбулися нещодавно в аеропорту "Київ".
Наостанок хочу нагадати, що незабаром і парк літаків Держприкордонслужби буде оновлено. Адже МВС замовило у ДП "Антонов" 13 літаків, частина з яких буде "приписана" до кордонів.