Донецьк – це Україна!

Зі святом, прекрасне і улюблене місто на Кальміусі! З днем міста, шановний Донецьк!

Шалено за тобою сумую і мрію знову дивитися футбол на "Донбас-арені".

А найбільше мрію, що знову буду бачити тебе прикрашеним в наші синьо-жовті прапори.

Ти вирване серце України, яке продовжує битися ...

Звертаюся до тебе на більш зрозуміій, а скоріше – звичній для тебе мові. Виключно з поваги. Але знаю, що ти зрозумієш і так.

Тому, що ти був і будеш українським.

Ми завжди тебе чули. Але ворог на якийсь час, на жаль, виявився сильнішим ... Але точно – не назавжди!

І те пекло, в який тебе погрузили вороги всього нашого єдиного народу, скоро закінчиться.

Бажаю донеччанам витримати весь цей кошмар і скоріше повернутися в звільнений від окупантів рідне місто – невід'ємну частину і гордість ЄДИНОЇ УКРАЇНИ.

Нехай рани цієї війни будуть гоїтися ще дуже довго, нехай доведеться докласти величезну кількість зусиль, щоб тебе відбудувати в такій же Дубай Східної Європи, яким ти був до цих сумних подій. Нехай деякі донеччани зробили фатальну помилку, з розпростертими обіймами зустрівши клишоногого ведмедя, який хоче перетворити їх дім в частину своєї брудної барлоги.

Все одно, Бог там, де правда. І ми переможемо. І будемо разом навіки.

І я знову піду гуляти по Набережній Кальміусу рано вранці, коли прокидається сонце ...

Зі святом, рідні!

Донецьк – це Україна!