Після шоку і першої хвилі повідомлень з Брюсселя, пішли інформаційні "афтершоки". З'явилися не тільки відповіді, а й питання, що виходять далеко за межі обставин самих терактів, в тому числі в зв'язку з надмірно емоційними заявами деяких державних мужів.
Досить швидко прояснилася ситуація з приводу безпосередніх виконавців: арабська мова, відеокадри, імена терористів. Все гранично очевидно і достовірно.
Відповідальність за організацію взяв на себе ІДІЛ. Можна повірити, але з певним ступенем обережності, виходячи з природи згаданої організації і готовності привласнювати собі подібні "заслуги", нічого спільного не має з цивілізованим розумінням відповідальності. В даному випадку практичне значення має не стільки ідентифікація бренду головного організатора, скільки пошук безпосередніх "командирів" і опрацювання всієї павутини, як по горизонталі, так і по вертикалі на максимально можливу глибину.
Чому Брюссель? Серед найбільш ймовірних мотивів терористів вибору столиці Бельгії в якості мети, слід виходити з символу Брюсселя, як столиці Європи, штаб-квартири європейських та євроатлантичних інститутів.
Дану обставину не залишив без уваги глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Пушков: "У них під носом, в Брюсселі, де знаходиться штаб-квартира НАТО, підривають людей", додавши, що є доказом "абсолютно невірних пріоритетів, які існують в Північноатлантичному альянсі, повного нерозуміння характеру нинішньої міжнародної ситуації..." (РІА Новости)
Париж, доречі, теж може претендувати на символ центру Європи. Внесок Європи в боротьбу з терористами – ніщо в порівнянні з недавніми успіхами російських повітряно-космічних сил. Європа навіть відмовилася від участі в антитерористичній коаліції. Чому терористи постійно "карають" Європу?
Зрозуміло, це не знімає відповідальності з бельгійських спецслужб. Про підготовлювані атаки знали і, напевно, робили все можливе, в тому числі з урахуванням проведення напередодні успішної операції по затриманню "паризького" терориста Салаха Абделслама, але...
Повертаючись до питання про справжніх організаторів, тобто до питання "Кому це вигідно?"
Глава СБУ Василь Грицак вже натякав на можливу присутність російського сліду в терактах в Брюсселі, чим викликав миттєву реакцію голови уряду РФ – простими і зрозумілими словами, в кращих традиціях російської дипломатії.
Чи можливо продемонструвати прямий зв'язок між діями Росії і подіями в Брюсселі. Але, в черговий раз ловиш себе на думці, що якимось дивним чином вдало співпали за часом дві події, а саме – день вироку Надії Савченко і теракти в Брюсселі. Прогнозоване рішення суду повинно було стати топ-новиною і, як результат, дати поштовх для жорсткої реакції з боку Заходу на дії Кремля. Швидше за все, це – випадковий збіг, але якось вже дуже вчасно. Думай, Америка з Європою, стверджувати "список Савченко", або писати заяву в російську "анти-ІДІЛовську коаліцію"?!
Для європейців давно вже не є новиною плани Кремля по дестабілізації ситуації в Європі на хвилі арабської міграційного буму. Про це сурмлять всі авторитетні західні ЗМІ. А тут ще теракти, які доводять слабкість ЄС і НАТО з усіма їх "спільними політиками", Ангелою Меркель з її солідаризації міграційної політики – тим більше після "виходу" Росії з Сирії. Вже якось складно лягають все пазли в образ, дивним чином нагадує картинки, намальовані на сторінках російських доктрин, концепцій, стратегій зовнішньої політики і забезпечення національної безпеки.
Незалежно від остаточних результатів розслідування теракту в Брюсселі, існують, на мій погляд, вагомі підстави для більш уважного вивчення вкладу Кремля в "боротьбу" з міжнародним тероризмом. За тиждень до терактів в Брюсселі, International Crisis Group опублікувала доповідь під назвою "Джихад на експорт? Північнокавказьке підпілля і Сирія". Доповідь розкриває досить переконливі факти про успішну операцію російських спецслужб з витіснення бойовиків з території Північного Кавказу за кордони РФ перед Олімпіадою в Сочі. Йдеться про створення "зеленого коридору" в гарячі точки для декількох тисяч потенційних терористів. За різними даними, тільки на території Сирії воювало від 2900 до 5000 російських бойовиків. Путін, до речі, заявив про це публічно, як і про ліквідацію 2000 з них доблесними повітряно-космічними силами РФ на території Сирії. А де зараз кілька тисяч залишилися в живих? А скільки серед них "коректувальників вогню", пов'язаних зі спецслужбами і вносять посильний внесок у боротьбу за національні інтереси?
Ось ще цитата з російської Новой газеты: за роки "сирійської" війни активність кавказького підпілля впала в два рази. ... Війна в Сирії запустила нову стратегію спецслужб: два з гаком роки зелений світлофор яскраво горів у напрямку Сирії. Поки західні країни сурмили тривогу і вносили в свої списки ісламістські терористичні організації, в Росії була тиша. Кавказькі бойовики пішли на чужу війну".
Наскільки вони контролюються тими, хто забезпечив їм "зелений коридор" з Кавказу до Сирії? Які доручення вони виконують в обмін на вже отриману послугу, або на право повернутися додому? Відповіді на подібні питання можуть з часом дати вагомі приводи Медведєву задуматися, чи не погарячкував він, назвавши главу СБУ "придурком". Можливо, справжнього придурка варто було б пошукати в іншому місці?